Про неготовність влади та енергосистеми до запуску реального, а не фіктивного ринку електроенергії, першими заявили переможці: призначений минулого тижня представником президента в КМУ Андрій Герус та Ігор Коломойський, відразу після повернення до України.
Після їхніх заяв, які базувалися в першу чергу на тому, що з новим ринком зростуть ціни на електрику для споживача (в першу чергу, для населення), експертний бомонд як прорвало. Буквально за тиждень про це висловилися геть усі – від представників відновлювальної генерації, до західних експертів. Чому ми (або скоріше, профільне міністерство і регулятор) не чули їхніх застережень, коли представники державного сектору електроенергетики, задіяного в процесі, намагалися змусити НКРЕКП та профільне Міністерство припинити вишукувати схеми захисту інтересів ДТЕК Ахметова, яку АМКУ нещодавно відмовилося визнати монополістом, питання риторичне.
Так, керівник групи з питань енергетики та навколишнього середовища Групи підтримки України в Європейській комісії Торстен Воллерт вважає, що ринок має запрацювати 1 липня, але, водночас застерігає, що за час, який залишився до старту нової моделі ринку, виконати усі необхідні заходи відповідні установи просто не встигнуть. «Сподіваюсь, що в регулятора є відповіді на запитання щодо того, яким чином зробити старт нової моделі ринку безпечним, для того щоб уникнути стрибків цін, перебоїв з постачанням електроенергії, усунення окремих гравців. Я за ринок, але не за будь яку ціну. Для нас ідеальним рішенням виглядає поетапне впровадження ринку», – наголошує він практично в унісон з представником ЄБРР. Старший банкір ЄБРР Ольга Єрьоміна теж зізналась, що не бачить можливості запуску ринку з 1 липня. «ЄБРР – є найбільшим інвестором в українську енергетики, у тому числі у відновлювальну, і дуже важливо отримати сигнал, що галузь буде працювати стабільно, що платежі будуть своєчасними. Поки що я цього сигналу не бачу. Чи досягне Україна конкуренції на ринку? Давайте будемо відверті – галузь олігополістична – ми знаємо основних гравців. Ми знаємо, що Енергоатом продає електроенергію по фіксованому тарифу у 56,67 коп за кВт-год, а тариф для теплової генерації більш ніж у тричі вищий, і саме він буде формувати ринкову ціну. Тому реальних умов для конкуренції поки немає», – наголосила представник ЄБРР – установи, яка кредитує не лише ВДЕ, але й «Енергоатом», з його демпінговим на користь Ахметова тарифом.
Щодо українських учасників ринку, то кожний з них стверджує, що особисто готовий, але… Дуже схвильований очільник «Енергоринку» – державного підприємства, яке нічого не генерує, але має право розподіляти фінанси, що надходять як оплата за спожиту електрику, та кредитувати окремі види генерації: «Термін у два роки, який було відведено для запровадження ринку є рекордним: ніде у світі за такий короткий час не запроваджувалась нова модель ринку. Відсутній закон про врегулювання заборгованостей на ринку, неврегульоване питання паралельної роботи з Російською Федерацією». При цьому пан Гнатюк навіть не намагається роз’яснити ситуацію: як так склалося, що очолюване ним держпідприємство, яке, наголосимо, нічого не виробляє, заборгувало всій генерації, окрім ДТЕК. Останній раз ці цифри були озвучені станом на листопад 2017 року: чистий борг ДТЕК перед державним «Енергоринком» складав 5,1 млрд грн, чистий борг державного «Енергоринку» державному «Енергоатому» складав майже 12 млрд грн. І це не означає, що держава втрачала лише 5,1 млрд обігових коштів. Вона втрачала значно більше через їхній дефіцит у державної атомної генерації, яка була (та й по сьогодні) вимушена брати комерційні кредити для поточної діяльності. Незважаючи на занепокоєність станом нарощення боргів, про яку Юрій Гнатюк каже всі ці 2 роки, його прихильність до компанії ДТЕК і досі нікуди не поділася: незважаючи на диспропорцію у сумах накопичення боргів, станом на 1 січня 2019 року ДП «Енергоринок» скоротив борг перед компанією ДТЕК на 1 млрд грн, тоді як перед ДП «НАЕК «Енергоатом» – лише на 200 млн грн.
Цікава позиція й в колеги пана Гнатюка – Всеволода Ковальчука, директора теж державного підприємства НЕК «Укренерго», який також стверджує, що вся галузь до запуску ринку готова не буде, але НЕК «Укренерго» – так, підготується. Хоча мало бути готовим одним з першим, аби відпрацювати торги в «тіньовому режимі». І дійсно, енерготрейдери стверджують, що програмні комплекси «Укренерго» та «Енергоринку», через які відбуватимуться аукціони, часом працюють некоректно.
І нарешті – позиція НКРЕКП, регулятора, який наразі встановлює тарифи і для споживачів, включаючи населення, і для генерації (нагадаємо ціни в ключових гравців – вугільні ТЕС Ахметова продають електрику за середньозваженою ціною у 1,9 грн за кВт-год, державний «Енергоатом» – за 56,6 копійок (0,57 грн)). «В межах своєї компетенції НКРЕКП не вбачає перешкод для запровадження з 1 липня повномасштабного ринку, адже для цього були прийняті усі необхідні вторинні норми законодавства, правила і кодекси», – заявляє співробітник регуляторного відомства Володимир Бутовський. Але при цьому ніхто не може сказати, в якій шухлядці брати гроші для сплати за зеленим тарифом, в якій – для захисту населення від домінуючого на ринку ДТЕК. Останні роки НКРЕКП вважала, що за все має платити виключно державна атомна генерація, аби легітимізувати майже 2 грн за кіловат для ДТЕК. Звісно, якщо все додаткове фінансове навантаження – включаючи оплату за «зеленим тарифом» (5 грн – вітрова, 7 – грн сонячна електрика), включити в «атомний тариф», в новому ринку ТЕС Ахметова будуть не просто формувати правила гри, але ще й – як не парадоксально – конкурентоспроможні. Причому захищатиме його Європа, яка стежить за виконанням обов’язків в рамках «зеленого тарифу». А хто захистить інтереси споживача – населення та промислового сектору, та державного виробника – це питання, як каже незалежна НКРЕКП, поза її компетенцією.
Фантастичну сервільність демонструє у цьому контексті Міністерство енергетики та вугільної промисловості, яке внесло на розгляд КМУ неузгоджений належним чином проект постанови Уряду, в якій сказано: «З метою забезпечення суспільних інтересів в умовах функціонування нового оптового ринку електроенергії пропонує покласти на НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» спеціальні зобов'язання з постачання електроенергії для потреб населення на період до 31 грудня 2020 року». Важливо, що всі ці елементи подвійної гри на користь одного гравця розуміє новопризначений представник Президента України в Кабінеті міністрів Андрій Герус: « Якщо ви вважаєте, що у держкомпаній нижча собівартість, то тоді може логічно проаналізувати собівартість всіх компаній? І може тоді виявиться, що ДТЕК закладає у тарифи своє вугілля низької собівартості по формулі Роттердам+, заробляючи маржу понад 100%? Але тут чомусь вирішили не помічати. Ці 80 млрд грн спецобов’язків можна накладати пропорційно виробітку або виручці кожної компанії. Якщо пропорційно виробітку кВт-год, то на «Енергоатом» мало би піти 50% від цієї суми, а на ДТЕК біля 30% цієї суми. Якщо пропорційно виручці, то на «Енергоатом» мало би піти 30% від цієї суми, а на ДТЕК біля 50%. Але міністр Насалик чомусь пропонує, щоб все 100% навантаження пішло держкомпанії і 0% на навантаження ДТЕК Ахметова. На кого працює Насалик»?
Тим не менш, на закритому засіданні уряду ця постанова була ухвалена. Як не дивно, «Енергоатом» її підтримує. Чому? Відповідь на це дає сама НКРЕКП, ухваливши постанову №797, якою наклала штраф на НАЕК «Енергоатом» за переплату податкових зобов’язань до держбюджету: «Енергоатом» у 2017-2018 рр сплатив на 3 млрд грн більше, ніж виділила йому на ці цілі НКРЕКП. Як стверджує оператор АЕС, у цьому році економічний регулятор пішов далі: на сплату частини прибутку (аналог – дивіденди в акціонерних товариств) замість майже 5 млрд грн у тарифі виділено лише 200 млн грн. На думку атомників, лише ринок хоча б частково позбавить їх від абсурду та ручного неконтрольованого регулювання з боку НКРЕКП, яке змушує атомників сплачувати податки за рахунок кредитів та й ще штрафує за це.
Ще один аргумент на користь ринку – позбутися закладеної в тариф тепловиків формули Роттердам+. Але, чи дійсно ціноутворення для ТЕС формуватиме реальна конкуренція? Експерти вважають, що ні. Зокрема, про це вже кілька років говорить очільник «Укренерго» Всеволод Ковальчук, наголошуючи, що бездумними дозволами на підключення «зеленої» генерації влада створює «зелено-вугільний парадокс», а ДТЕК зможе заробити на ринку декілька разів: за рахунок зашкалюючого зеленого тарифу та зглажуючи своїми тепловими потужностями пікові навантаження, що утворюватиме непрогнозований відпуск електроенергії з ВДЕ.
Втім, населення це не має хвилювати: для нього електроенергія не подорожчає, оскільки її відпускатимуть дві найдешевші генерації – атомники та гідроенергетики. А ось реальному сектору розраховувати на те, що ринок електроенергії вгамує апетити Ахметова не варто. Принаймні допоки на ринку не з’являться незалежні від нього постачальники (на сьогодні, як пише видання Бізнес-Цензор , ДТЕК контролює майже половину – за часткою електроенергії, не за кількістю). І, що найголовніше, – незалежні від нього продавці електроенергії з великими обсягами маневрової електроенергії та прозорим ціноутворенням.