ЗМІ пишуть, що в проекті урядового бюджету закладений курс 8.0 грн. за долар. Чи справді середньорічний курс буде таким?
Курс валют, про який йдеться в проекті бюджету – це є урядовий прогноз. Це розрахунковий курс, який відповідає очікуванням Уряду. Але це ні в якому разі не зобов’язання Національного банку утримувати цей курс. Хочу нагадати, що НБУ проводить політику керованого плаваючого курсу. І коли НБУ прогнозує курс, то він оцінює різні вірогідності розвитку економічної ситуації та повинен узгоджувати динаміку курсу з виконанням середньострокового завдання щодо інфляції (забезпечення фінансової стабільності) та сприяти росту економічної активності. Тому центральні банки найчастіше офіційно не оприлюднюють валютний курс, щоб не породжувати не реалістичні очікування у населення та бізнесу. НБУ просто не може називати курс, бо інакше він стає заручником ситуації і повинен буде утримувати його всіма засобами навіть на шкоду середньостроковим цілям. Тобто НБУ може піти і навіть і на послаблення національної валюти, якщо це буде потрібно для посилення конкурентоспроможності економіки в середньостроковій перспективі.
Завдання НБУ – тримати курс на одному рівні?
Ні, наше завдання – послідовне зниження інфляції, яке не буде перешкоджати відновленню економічної активності.
Але ми розуміємо важливість ситуації на валютному ринку для багатьох громадян. Тому наше завдання забезпечити стабільність валютного ринку, не допускати різких коливань як на щоденній основі, так і у середньостроковій перспективі.
Якщо тренд (як зараз) спрямований на посилення національної валюти, ми не боремося з цим трендом, але намагаємося його пом’якшити. Зараз курс національної валюти росте, бо надходження від експорту більші, ніж від імпорту, заходять кредити з-за кордону. Водночас значні кошти є у населення, але вони поки що не повернулися у банківську систему.
Фото: www.feg.org.ua
Чому ж НБУ не пом’якшував коливання курсу у 2008-2009 роках?
А ви бачили коливання практично всіх валют, які відбувалися у той час в світі? В Росії, в Польщі, в Чехії були дуже різкі коливання… Інша справа, що в Україні ситуація ускладнювалась значною невизначеністю та розбалансованістю політики, яку збирались проводити. Ще у вересні велися розмови, що ніякої кризи в Україні не буде, а влада забезпечить зростання заробітних плат у наступні роки щонайменше на 30%. Це провокувало значні інфляційні і відповідно девальваційні очікування, особливо на тлі заяв про значні обсяги повернення кредитів і найпесимістичніші оцінки платіжного балансу до кінця 2008 і на 2009 рік. Досягнення угоди і отримання кредиту МВФ у листопаді 2008 року суттєво поліпшували очікування, але практичний відхід уряду від виконання Угоди, затвердження нереалістичного бюджету знов спровокувало панічні настрої.
Дії НБУ на валютному ринку в той же час були значно обмежені необхідністю утримувати декілька мільярдів резервів для можливого погашення боргів НАК Нафтогазу, Укравтодору. І все це в умовах жорсткої боротьби із Національним банком та банківською системою, заяв, які збуджували населення. І валютні коливання носили не тільки економічний характер. Коли кажуть, що «цей банк – бандитський», люди забирають гроші не тільки з нього, а й усієї банківської системи. А потім купують долари. Люди купили на 12 млрд. доларів валюти в позаминулому році та ще на 9 млрд. в минулому році. Тобто люди вклали у валюті 21 млрд. доларів в банки, але в скляні. Були і тактичні прорахунки НБУ - щодо механізму інтервенцій, публічного роз’яснення своїх цілей і дій тощо.
А що буде далі?
Згодом хтось понесе на валютні депозити, хтось поміняє на гривні. Але зараз в нас велика доларизація економіки. І це неправильно, бо в будь-якій успішній країні люди звикли, що вони тримають гроші в національній валюті. Вони оцінюють втрати через інфляцію. Бо інфляція – це найстрашніша річ. Зараз інфляція вже склала 3.7% з початку року, це значить, що і купівельна спроможність грошей на депозитах зменшилася на цей відсоток! А ми кажемо, що за рік може бути інфляція у 10%, і це значить, що навіть долари, які лежать на депозитах, при тому самому курсі втратять ці 10%. Тому Центральні банки намагаються забезпечити цінову стабільність на низькому рівні. Для такої країни як наша це – 3-5% за рік. Бо ніхто буде давати кредит під невеликий відсоток, якщо інфляція в країні щороку 10-15%, а то і більше.