Одна з найкорумпованіших країн світу, де хабарі стали складовою економіки та ментальності народу, державу роздирали внутрішні протиріччя та глибока політична криза. Проте молода команда кинула виклик долі і історії Грузії. Вся ця боротьба спиралася на волю президента Саакашвілі - це і був головний статутний фонд реформ.
Отже, виклик перший: «грузинські яппі проти стереотипів».
Якщо б молодь знала, а старість могла - це не про Грузію. Її амбіції сьогодні не нижчі за наміри та економічну спритність стрімких азійських тигрів. Більшість державних менеджерів вищої ланки - це молоді люди віком 30 років. Адміністрація Саакашвілі схожа на офіс транснаціональної компанії, всюди снують грані та усміхнені молоді люди у джинсах, що отримали освіту Європі та Америці. Як результат, ліберальні реформи привели до випередження, наприклад Японії, за показниками легкості ведення бізнесу. Грузія одинадцята у світі. Градус ліберальності режиму в цілому настільки високий, що Світовий банк поставив цю країну на четверте місце, поряд ОАЄ. Грузія розвивається настільки стрімко, що за окремими показниками випереджає навіть Китай. Особливої уваги заслуговує розвиток туризму - Батумі перетворилося на перлину світового туризму. Авторитетна USAID констатує: за останні пів сторіччя жодна країна світу так не розвивалася як сучасна Грузія.
Виклик другий - «грузинські яппі» проти бюрократії, високих податків та злодіїв у законі
Уряд зосередив реформаторську енергію передусім на реформуванні дозвільної системи. Санітарно-податкова мафія намагалася переконати молоду команду у необхідності збереження жорсткого та складного регулювання економіки та підприємництва. Рахунок у цьому протистоянні 1000 - 150. Саме 150 з 1000 усякого роду дозволів та ліцензій залишилося у економіці грузинів. Це була непроста дискусія. Людей жахали, що після ліквідації санстанції країна перетвориться на антисанітарне пекло. Все вийшло навпаки. В результаті, ліквідовано сотні непотрібних «хлібних» установ та державних організацій. Бюрократично-адміністративний клубок було розплутано, від його «обійм» врятовано тисячі підприємців.
Піком політичної волі реформаторів стала податкова реформа. 12% - прибутковий податок , втричі скорочено імпортне мито, подолано контрабанду. Було 15 тарифів стало 3, їх розмір 0, 5 і 12 %. Як результат доходи бюджету: $ 558 млн. - 2003 рік, $ 3,3 млрд. в 2008-му. Молода міліцейська команда, де заступникам міністра немає і тридцяти років оголосила війну хабарникам та злодіям у законі. Результат - за гратами більше 200 злодіїв, а через «грузинські реформи» злодії вимушені були навіть міняти «поняття». По черзі за грати попали шеф залізниці та міністр енергетики, зять Шеварднадзе і так далі. Закони дозволяють кинути до в'язниці кожного хто визнає себе злодієм у законі. Правозахисники усього світу кружляли над Тбілісі як граки, захищаючи права безправних злодіїв. Проте і тут волю Саакашвілі не зламано. Злодійське лобі програло цю війну.
Виклик третій - люстрація на межі кадрової розбещеності
Умовний день люстрації припадає на літо 2005 року. Тоді протягом доби: «на вулиці» опинились 15 000 даїшників, з голови на ноги перевернута колишня міліція. Нові стражі грузинських доріг прийшли на зарплатню у 400 доларів замість попередніх 25 і почали вчити громадян правилам дорожнього руху. Сьогодні рівень довіри до цієї служби рівний довірі до церкви і складає 90%. Додатково в 20 разів зменшено кількість чиновників, в двадцять разів піднято зарплатню. Грузією керують молоді освічені люди, нова еліта ставить нові і нові завдання запровадження суду присяжних, пропаганда здорового способу життя, панангломовність, приватизація лікарень і так далі. Щодо опозиції Її рейтинг близько 10%, а її риторика - тотальність контролю, наявність «елітної корупції», жорсткі кримінальні закони та процедури Далі буде.