У 2011 році платникам єдиного податку другої групи заборонили надавати послуги юрособам, з платниками податку на прибуток дозволено працювати тільки на третій групі, з відсотком з обороту, що значно вище податкового навантаження на загальній системі оподаткування до сьогоднішнього дня.
У 2017 році підприємців змусили сплачувати ЄСВ незалежно від результатів діяльності, тільки за готовність самому собі створити робоче місце. Так є і сьогодні: зареєструвався підприємцем, чекаєш реєстрації РРО чи ліцензії, але вже плати державі, навіть якщо сам голодний.
Про штрафи за порушення в оформленні документів, які були до 320 000 гривень за одного працівника, ми забули через їх зменшення завдяки президентським, а далі й парламентським: виборам. Хоча помилки чи порушення в оформленні документів дуже можливі: якщо в тебе є найманий працівник, то маєш мати до нього двадцять вісім папірців. 28! А якщо ти один у себе підприємець? А якщо у тебе сотня працівників? Без помилок чи нестач ніяк.
Крім ліквідаційних будь-який бізнес штрафів, тоді ввели ще й дублюючі органи перевірок: до Держпраці, Пенсіного фонду, податкової: ще й Інспекції органів місцевого самоврядування надали право перевіряти. І тільки зараз Верховна Рада України проголосувала за відміну багаторазового контролю та звільнила органи місцевого самоврядування від обов’язку здійснювати не характерні для них функцій контролю замість забезпечення громад належними послугами. Тепер чекаємо підпису Президента України та оприлюднення закону.
Фіскали шукають шляхи та можливості, щоб в черговий раз «нагнути» легальний бізнес.
Роботодавці пропонують спростити оформлення трудових відносин і зменшити фіскальне навантаження.
У 2016 році неочікувано для фіскалів Уряд погодився на зниження ставки ЄСВ, але не на розрахований тоді експертами відсоток 15%, три відсотка «не додали» . Та ще й одночасно збільшили ПДФО. І хоча з першого дня зниження ЄСВ урядовці погрожувати його знову підняти ЄСВ знову, сумарні надходження з ЄСВ, ПДФО та військового збору, що розраховуються роботодавцями у відповідності до ФОП, значно збільшились. Але фіскали продовжують вибірково користуватися цифрами та відмовляються визнавати, що простота та прозорість, а не високий рівень з корупцією, легалізовують ринок праці.
За даними Державної податкової служби України, в 2010 році, коли Держава в особі урядовців почала боротись з тіньовою зайнятістю фіскальними методами, було 15 327 891 найманих працівників. Після ускладнень, реєстрацій, перевірок і заборон в Україні «стало» 11 761 033 працівника, що отримали заробітну плату в 2019 році. Відповідь на питання, де ці люди, яких не стало серед платників податків на зарплату, дає Мінсоцполітики: закордоном на постійній основі працює понад 3 млн.українців, сезонно там бувають всі сім мільйонів.
Люди, які працювали в Україні, які робили революції та відчувають своє право на незалежність від корупційного тиску та вільну працю, відїзджають працювати за кордон. Вони обирають прозорі умови та стабільні правила, а ми … Ми продовжуємо боротись в той час, коли необхідно створювати.
Напевне, українські фіскали це продукт революційних процесів суспільства, вони не хочуть бачити еволюційних шляхів, а ще не хочуть працювати «в довгу», на перспективу. Через Covid в 2020 році надавалась яка-не-яка підтримка бізнесу: зменшення орендної плати, відміна внеску, виплати 8000 мали б бути тим, хто сплачував податки до того. І на 2021 рік допомога має бути для тих, хто працює легально. Держава зобовязана створити умови для збереження й розвитку бізнесу, інакше вчорашню чи діючу владе не буде кому обирати.
Мінцифри презентує зараз спеціальну програму в оподаткуванні та працевлаштуванні для ІТ-галузі, цікаву програму, але ринок песимістичний – бояться непрозорого регулювання, міністерського відбору суб’єктів і мало вірять в зменшення розміру податків. Не вірять в позитивні зміни й представники інших галузей.
В Раді з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України підготували блок змін до актів законодавства для зменшення бюрократії в трудових відносинах, знищення корупції та здешевлення кожного робочого місця, але ж більшість в цій Раді - не підприємці. І в профільних робочих групах з ними працюють від Уряду не економісти, а фіскали, які все своє життя займались пошуком нових можливостей для регулювання та обмеження бізнесу.
А Уряд нещодавно вніс на розгляд Верховної Ради України законопроект №5054, в якому не просто кількість беззмістовних паперців збільшує, але й в статті 21-2 Трудового кодексу України пропонує ввести «ознаки наявності трудових відносин». За ними до трудових відносин можуть бути прирівняні будь-які постійні послуги, адже потрібно лише особисте виконання під контролем замовника з постійним процесом праці та систематичною оплатою. Під ці ознаки підпадають практично всі послуги,. Залишається тільки питання: чи вважатимуться виконавці найманими працівниками у замовника за сумісництвом, якщо вже працевлаштовані у виконавця – іншої юридичної особи? Нонсенс?! Напевне. Але не в Україні. Урядовий законопроект цього не виключає.
Світова історична практика, економічна наука доводять, що з тіні виводять тільки ефективне оподаткування та прозоре регулювання. Вже й цифри української новітньої історії показують реальну легалізацію тільки після зниження ставок і зменшення бюрократії, фіскалізація унеможливлює легалізацію, знищує робочі місця та вичавлює активних людей з України.
Діючі чи наступні, державні інституції приречені на спрощення процедур, зменшення папірців та ефективне оподаткування для легалізації активних громадян. Якщо сподіваються на майбутнє…