І оскільки суди діяли абсолютно логічно, то я не маю підстав вважати, що в МВС хтось посварився із підставкою для форменого картуза. Тим більше, щоб посварилися одразу і масово. Накуритися, нанюхатися могли – БНОН працює і запаси зразкової “дурі” є навіть на Богомольця, 10. Могли нажертися в свиняче рило і влаштувати погром через любов до мистецтва громити. Але захоплювати корупціонерів, доказово і під обшуки – ні! Не те у них виховання. Історія не та.
Саме тому в історії “запеклої боротьби із корупцією” мене цікавлять не гучні заяви Арсена Борисовича Авакова, при всій моїй особистій до нього повазі. Мене цікавить справжня сума застави за кожне процесуальне рішення суду, а саме: за особисте зобов’язання, за електронний браслет на ногу, за звільнення під заставу тощо.
А ще – яким кошторисом і умовами оподаткована “раптова втеча”? Скільки вартує “втеча” з родиною? Який кошторис на НЕзапит до Інтерполу? Скільки коштує “неправильний” запит? Вже пробачте, але не вірю, що раптом поліція підняла дупи і всім особовим складом взялася до роботи. А знаєте, чому не вірю? Бо не було витоку інформації. За умов України це неможливо в принципі, навіть теоретично.
А от що спонукало натовп божевільний у “5.11”, захекавшись, за 330 тисяч гривень – вперше в історії України оголосили вартість операції – розробляти пласти мільярдні, це пояснити можу.
Причин, на мою думку, дві: скорочення кормової корупційної бази – на всіх вже не вистачає – та “феєричний пендель” від ФБР. Схоже, підзакохало “Раду Меценатів” (D.J. Trump & US Congress) це, прости Боже, “реформування”. Бо так у них за океаном заведено, що коли з кожних шести доларів, що вкладаються в економіку України, п’ять розсовують по матрацам, а працює лишень один – вони не розуміють "математику".
Виглядало це непорозуміння, “вангую”, десь так: поклали на стіл талмуд аудиторський і почали хамувато питання ставити про використання коштів, статки та інші “інтимні подробиці”. І почалося: “это не мы, это смежники набокопорили”…
А на запитання про “смєжніков”, коли вже полум’яно горіли дупи у прілих штанях, а у декого навіть підрум'янились, – з’явилася у одній переляканій дуже високопосадовій голові ідея “прогнути спинку” і “зробити ноги”, згідно "Закону про поліцію" і штатного розкладу у напрямку, який вкажуть Меценати.
Оскільки судам “пасхально” кого і за що саджати, а виконання команди “фас” традиційно припиняється хрустким шелестом “шляхетної американської зелені”, – почалося випускання лайна на волю на очах враженого суспільства. Смердить і зараз страшенно, проте суди далі “бійкі за годівничку” ситуацію не розглядали. Тому на погляд замислених очей – блимнули окуляри Генпрокурора і пролунало щось хмільне про загрозу пожежі у Печерському райсуді Києва. А по закутках зашепотіли: “смежники подвели”, – але ж інших “смєжніков” на “лями зелені” опустили. І трапилося, як в старому анекдоті – “…и перед пацанами теперь неудобно”.
Є ще смішніший анекдот, він завершується словами: “да чё там, пацаны, не парьтесь – нормально развел”. Отака бідося та смуток. Запасаємось попкорном – далі буде весело.