Кабінетом Міністрів України фактично встановлено роздрібну ціну на природний газ у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр., а також скасовано пільгову ціну 3,60 грн за 1 куб.м для споживачів з індивідуальним опаленням на обсяг до 1200 куб.м спожитий у опалювальний період. Таке рішення уряду відповідає програмі «Extended Fund Facility» розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду для України у розмірі 17,5 млрд. дол. США, якою передбачалось приведення тарифів на газ та опалення «до рівня повного відшкодування вартості» поступово до квітня 2017 року та має сприяти ліквідації дефіциту НАК «Нафтогаз України» і поліпшенню енергоефективності.
Проте, більшість населення практично не має можливості платити ринкову ціну за газ. Державна підтримка для соціально-незахищених громадян реалізована через механізм надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Даний механізм далеко не ідеальний, субсидії ніколи не сприятимуть економному споживанню ресурсів, але іншого поки не існує.
Крім того, постановою № 319 Кабміном вводиться норма, що передбачає повернення виробником/виконавцем частини невикористаної суми субсидій на оплату послуг індивідуального опалення після опалювального сезону до бюджету. Логічно виникає питання: а чи є нова норма стимулом для економного споживання газу та інших енергоресурсів? Людина обмежувала свої потреби, економила як могла, а невикористані субсидії тепер фактично забирає держава. Стимулом для населення до економії було те, що заощадженні кошти могли використовуватись на погашення обов`язкової частки платежу або для оплати понаднормового споживання, якщо в наступний період, споживання енергоносіїв значно зросте.
Якщо реально прагнути допомогти людям, і дбати про енергобезпеку держави, і про впровадження енергозберігаючих технологій, то, на мою думку, слід внести деякі корективи, котрі своєю чергою, лише позитивно вплинуть на реальний стан справ.
Пропоную прийнятне для всіх вирішення проблеми – невикористані кошти субсидій залишати людям. Але при обов`язковій умові, що залишок суми субсидії буде спрямований на поліпшення енергоефективності помешкання (встановлення ефективнішого опалювального обладнання, утеплення будинків, заміну системи опалення).
Потрібно допомагати впроваджувати енергоефективні заходи саме тим людям, які не мають на це коштів (малозабезпечені, пенсіонери). Уявляєте який це може викликати ефект в межах цілої держави? Економія буде породжувати наступну економію. Більше того – це розвиток цілої галузі та створення нових робочих місць.
Окремо слід відзначити, що процедура надання субсидії значно спрощена, тепер для її оформлення необхідно подали лише одну заяву, а органи соціального забезпечення вже самі збирають необхідні дані про заявника. Але як часто в нас буває, добрі ініціативи розбиваються об низовий рівень чиновницької забюракратизованості.
Тому потрібно поліпшувати інформаційну складову та якість надання субсидій. Під час прийому громадян часто чую нарікання і скарги на некомпетентність працівників органів соціального захисту. Люди у більшості випадків просто не знають механізму визначення розміру субсидій, а працівники відділів соціального захисту не можуть або не хочуть їм цього пояснити. Більше того часто розказують людям про необхідність оплати так званого обов’язкового платежу, хоч навіть існує переплата за послугу. Тут звертаюсь до усіх – субсидія є адресною, тобто держава перераховує на рахунки надавачів послуг кошти, фактично сплачує послуги за громадян. Тому якщо споживач економно використовує ресурси і виникає переплата – жодних обов’язкових платежів не потрібно оплачувати.
Якщо найближчим часом запрацює "єдине вікно", реальний термін надання субсидій не перевищуватиме десяти днів, а чиновники нестимуть відповідальність за свою некомпетентність чи зловживання і буде впроваджено цільовий механізм використання зекономлених коштів – новації уряду приречені на успіх.