Ефективність влади будь-якого рівня переважно сприймають крізь призму цін, тарифів, стану доріг тощо. Далеко не завжди вони залежать від діяльності місцевої влади, але за замовчуванням відповідальність на місцях залежить від них. У сучасну епоху запити до влади зрозумілим чином підвищуються. Починаючи від зручної для потреб громади будівлі мерії, закінчуючи інформативним і корисним сайтом міської ради та її виконавчого органу. Зрозуміти, який саме напрям у нашій роботі просідає, самим досить складно. Тож часто на допомогу приходять активісти та громадські організації, що пильно слідкують за нашою роботою. Серед них, зокрема, цінні поради надають «Опора» та «Чесно».
Після опублікованого у грудні минулого року звіту організації “Опора”, що був присвячений індексу публічності місцевого самоврядування, Київ зайняв третє місце з показником 67%. У порівнянні з аналогічним рейтингом дворічної давності прогрес очевидний — тоді рівень публічності оцінювався в 58%. За цифрами стояли конкретні дії. На офіційному сайті Київради почала працювати функція онлайн-трансляції засідань постійних комісій з відповідним відео-архівом. Було прийнято новий Регламент роботи міськради, удосконалено положення про електронні петиції і місцеві ініціативи, запроваджено бюджет участі та анонсовано плани перетворення першого поверху мерії на публічний простір.
Попри цей прогрес, назвати роботу міської ради повністю відкритою – ще зарано. Як показали результати дослідження “Опори”, на сайті Київради цілком доступно і змістовно описано інформацію про її структурні підрозділи, засідання постійних комісій, депутатський корпус, нормативні акти і документацію. Деякі зауваження стосувались інформації про пленарні засідання міської ради (відсутність інформації про реєстрацію депутатів, розділу про депутатські запити) та участь громадськості у прийнятті рішень. Зокрема, мова йшла про те, що у Статуті міста недостатньо описано процедури проведення громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів та інших форм участі громади, а також можливості мешканцям виступити на пленарних засіданнях. Найменшу оцінку та відповідно найбільше критики отримала підзвітність депутатів міської ради, а точніше — майже повна відсутність такої. Лише близько 20% місцевих обранців на той момент розмістили звіти про свою роботу. Власне, сама процедура звітування теж не закріплена у статуті міста.
Дослідження не залишилось припадати пилом, воно стало результатом низки моїх конкретних доручень. По завершенню двох місяців з презентації дослідження, ми можемо показати проміжні висновки і результати, які зробили з допомогою вказівок громадського сектору.
Так співпало, що у кінці минулого року, коли, власне проводилось дослідження, у структурі Київради було створено Управління з питань децентралізації, розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків. Саме воно працюватиме над удосконаленням існуючих та розробкою нових механізмів участі громади у вирішенні питань місцевого значення, з електронними зверненнями, попередньо опрацьовуватиме документи для проведення громадських слухань і місцевих ініціатив. Тобто у цілому намагатиметься будувати новий європейський діалог між владою та суспільством. Удвічі приємніше, що першими кроками нового відомства стало виконання рекомендацій «Опори» у рідному напрямі - публічності місцевого самоврядування.
Тож завдяки зусиллям управління віднедавна на офіційному сайті Київради створено розділ “Громадська участь”, де міститься інформація щодо форм участі громадян в обговоренні питань місцевого значення з посиланням на нормативну базу. Тут, зокрема, електронні петиції, Громадський бюджет, місцеві ініціативи і громадські слухання.
Одна із ключових рекомендацій «Опори» - публікація планів реалізації депутатами доручень виборців. Таку систему звітності уже розробили, вона знаходиться у новоствореному розділі «Доручення виборців». Там можна буде прослідкувати структуру видатків по Програмі вирішення депутатами соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців, інформацію про передачу бюджетних призначень іншим головним розпорядникам.
Паралельним курсом узагальнюємо практику звітування постійних комісій перед міськрадою та громадою і наповнюємо розділ «Депутатські запити». До речі, на це ще у березні минулого року увагу звертав і громадський рух ЧЕСНО, аналізуючи 100 днів роботи Київради нового скликання.
Саме моніторинг ЧЕСНО депутатів минулого скликання засвідчив колосальну низьку кількість депутатських запитів. Після цього місцеві обранці почали виносити на розгляд міськради сотні запитів. Ситуація дійшла до абсурду, коли пишуться абсолютно ідентичні запити, або замість звернень до комунальних установ, їх адресують міському голові. Тобто для нас був ще один виклик – щоб депутати працювати на якість, а не кількість. Підвищити культуру підготовки запитів вдалось у новому Регламенті, де ми прописали чіткий алгоритм їх подання і розгляду.
У «депутатському напрямі» розробляємо систему оприлюднення інформації щодо ініційованих депутатами громадських слухань. У цілому ж постарались максимально оновити інформацію про місцевих обранців та додали новий підрозділ «Реєстрація депутатів» на пленарних засіданнях Київради. Також розробили проект рішення щодо звітування депутатів. Він передбачає, що звіти мають щорічно оприлюднюватись на сайті Київради до 31 березня. До речі, 23 лютого під час пленарного засідання це питання буде винесене на розгляд міської ради.
І, нарешті, доповнює «звітну» ситуацію ст. 23 нового Регламенту, де чітко розписані строки і організація подання звітів. Принциповий момент – окрім передбачених строків, такий документ може бути наданий в будь-який час на вимогу зборів членів територіальної громади чи вимогу органів самоорганізації населення. Для цього протокол зборів має містити не менше 100 підписів.
Окремим пунктом вивели Проект концепції Статуту територіальної громади міста Києва. Ми вже працюємо над цим документом, створено 13 робочих груп – відповідно до кількості розділів концепції проекту статуту. Але без позиції громади він не матиме авторитету і ваги. Тож пропозиції громадськості лише вітаються. На сайті КМДА для цього створена окрема сторінка.
Одна із важливих рекомендацій «Опори» - доступ громадян до кулуарів Київради під час пленарних засідань. Відповідний проект рішення уже напрацювали, зараз профільні комісії вносять свої зауваження та пропозиції. Тобто, як у європейських містах, невдовзі матимемо чітко виписані правила доступу громади на пленарних засіданнях Київради.
Нарешті у даний час розробляємо єдиний сайт міста Києва, який покликаний стати своєрідним сервісом послуг: перейти від пасивного інформування до реальних механізмів співпраці влади та громади.
«Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно», - колись говорив політичний діяч Джон Актон. Щоб до цього не призвести, мають бути запобіжники у вигляді впливу громади на дії влади. Публічність і відкритість останньої – один із шляхів такого впливу. Тож подібними кроками ми не намагаємось імітувати діяльність, а реально робити нашу роботу кращою. А контроль з боку громадських організацій лише стимулюватиме це робити краще і ефективніше.
P.S. На часі – втілення рекомендацій «Чесно» щодо дисципліни депутатського корпусу Київради.