Протягом 2014-2017 років в рамках декомунізації, за списком, який визначив Інститут національної пам’яті, у Києві перейменували 162 об'єкти (бульварів, проспектів, провулків, площ тощо). Всього за три роки у столиці змінили назви 180 вулиць. У минулому році Київрада перейменувала 14 вулиць. Перелік перейменованих вулиць з поясненнями нових назв можна переглянути за посиланням: http://dsk.kievcity.gov.ua/content/pereymenuvannya-vulyc-dekomunizaciya.html.
Сьогодні маємо ще 11 проектів рішень по кожному окремому об'єкту, які погоджені профільними комісіями і готові виноситися на голосування. Нагадаю, рішення розробити окремі документи було прийняте, щоб розуміти позицію кожного депутата по кожному перейменуванню. На цьому наполягали представники майже всіх фракцій.
Спірні перейменування
На сьогодні не знайдено спільного рішення щодо перейменування вул. Московської, Маршала Тимошенка та бул. Дружби Народів. Є зауваження до тих назв, які були запропоновані, а саме – Дмитра Годзенка, Миколи Кагарлицького та Миколи Міхновського відповідно.
Щодо бульвару Дружби Народів ситуація наступна. Нова назва (на честь М.Міхновського) пройшла всі процедури – громадське обговорення, і навіть голосування у першому читанні. Але більшість мешканців району кажуть: процедура голосування нас не влаштовувала, ми пізно дізнались або ж не були запропоновані до голосування такі назви, які були б нам близькі. По двом іншим перейменуванням – такі самі зауваження.
Попередньо, вказані проекти рішень підтримані комісією з питань місцевого самоврядування, але ще не розглянуті комісією з питань культури.
Процедура перейменування
Київрада не приймає рішення, які назви будуть мати вулиці, площі чи сквери. Це питання вирішують громадяни. Вони обирають або історичну (докомуністичну) назву, або пропонують когось з місцевих чи загальнонаціональних героїв. Ми виконуємо формальну функцію – затверджуємо те, що пройшло всі процедури. А їх чимало.
Спочатку на ім’я міського голови надсилається звернення-пропозиція про перейменування вулиці чи площі. Далі документ розглядає Комісія з питань найменувань, до якої входять учені-історики, філологи, краєзнавці, пам’яткознавці, архітектори тощо. У разі позитивного рішення Комісії, пропозиція виноситься на громадське обговорення, яке триває протягом двох місяців на сайті КМДА.
Звернення, «проти» яких голосують більшість киян, не проходить далі. Якщо ж пропозицію підтримують, Комісія повторно розглядає документ і рекомендує (або не рекомендує) міському голові внести відповідне подання до Київради. Після цього проект рішення розглядають ще дві профільні комісії – з питань децентралізації і з культури. І тільки після опрацювання відповідними комісіями документ виноситься на голосування.
Чи треба змінювати документи
Зміна назви вулиці не є зміною фактичного місця проживання. Ви не мусите робити у паспорті відмітку про нову адресу. Назву вулиці у паспорті вам змінять автоматично під час його заміни чи оновлення фото.
Якщо ви вирішили продати чи подарувати нерухомість, не потрібно змінювати правовстановлюючі документи. Достатньо звернутись у Департамент містобудування та архітектури за довідкою про перейменування вулиці. Послуга надається безкоштовно. На підставі документів зі старою назвою вулиці і вищезгаданої довідки нотаріус зможе видати новий правовстановлюючий документ із новою адресою.
Замість висновку
На мою думку, люди недостатньо поінформовані про перейменування вулиць, на яких вони живуть, хоча міська влада надає всі інструменти для цього. Громадське обговорення триває два місяці і кожен може проголосувати «за» чи «проти» нової назви. Спробуємо змінити ситуацію активнішою інформкампанією з перейменування об'єктів у столиці для того, щоб кияни розуміли причинно-наслідковий звязок – чому перейменована їхня вулиця і чому отримала саме таку назву.
До перейменування можна відноситися по різному. Дійсно, треба стирати з вулиць наших міст будь-які згадування про радянський режим і його діячів. Це необхідна і важлива річ. Але до цього процесу маємо підходити з розумом.