Формування
Ось приклад пронародно спрямованих дій від державного менеджменту Алжиру - у країні є державна радіостанція, котра щоденно подає усі випуски коротких новин спочатку рідною мовою і відразу дублює їх тими іноземними, що вивчаються у школі.
Відтак створюється так необхідна підтримка мовного навчального середовища, без якої формально-шкільне вивчення іноземної як «гроші на вітер». І дивно, що про подібні системнотворчі дії наші науковці читають не перше десятиліття, але як не бачать та не чують. Складається враження, що для наших науково-дослідних і методичних структур метою є не стільки вирішення проблем, як більше самі процеси довкола них.
Інший приклад
Одного року група учнів нашого ліцею брала участь у «клубному турнірі світу для юних фізиків», який проходив у передмісті Лондона. Робоча мова була одна для всіх 30-ти команд різних країн світу – англійська. Наші учні вдома попередньо спеціально готувалися до участі у турнірі не тільки в лабораторіях ліцею з фізики, а й з учителями та зовні залученим спеціалістом з англійської мови.
Потім були захоплюючі розповіді тих учнів про 5-ту у британському рейтингу школу, де проходили змагання і у якій колись вчився сам Дарвін.
Так от, при тому, коли Боря захоплено розповідав про те, яка там бібліотека і що вона є окремою будівлею. Я зазначав: «Ти будеш здивований. У рядовому алжирському ліцеї бібліотека – це також окрема будівля».
Коли він із захопленням розповідав, що там у лабораторії хімії посередині стоїть довгий стіл, у який вмонтовано комплект з водою, каналізацією, газовим пальником та комплектом хімпосуду для кожного учня з мого боку знову була така ж репліка: «Боря, ти будеш знову здивований. У рядовому алжирському ліцеї як мінімум дві такі лабораторії».
Не будемо про кабінет з біології з його дійсно живими експонатами та безліччю скелетних моделей. Є кращий приклад – історичний музей як частина містечка (70 тис. жителів), де наживо все й зараз діє як у ХVIII ст., а також виготовляються різні речі за тими технологіями і продаються вже за теперішні гроші.
Пояснення
Натомість, наших педагогів і батьків влада весь час «годує» поясненнями типу: «Наша економіка не доросла до того, щоб так потурбуватись про школу».
Алжирська, конголезька, ефіопська доросли, а наша ніяк?
При цьому влада мовчить наскільки наші владні чиновники не тільки доросли, а й переросли своїх колег не тільки з країн Африки, а й само Британії своїми статками.
Настільки переросли, що для них не є проблемою навчати власних дітей у британських приватних школах, щоб не полишати «рідну кровинку» у навчальному середовищі бідних українських шкіл з бідними українськими педагогами.
Чи не пора перейти від пояснень до по-справжньому суспільно-продуктивного реального конструювання?