1. Для початку, відповідь Туреччини - це багато відео, які показують, що тепловізори - це тема. Ракети - тема. А російські танки і солдати - ні. Це радує бо Україна - це ракетна держава. А в нашій армії, завдяки тобі, мій любий друже, багато тепловізорів.
2. Ще це тема для прикольних жартів у соцмережах російських пропагандонів. Рекомендую заходити і зловтішатись. Вони дуже прикольно палають разом з набігаючими туди ж ботофермами.
3. Це привід зайти і подивитися як на їх федеральних каналах, упирі які розпалили війну і возвеличили «моторолу», розказують про Грету та геїв. Мовляв, ті загрожують Росії, а про те як російських солдатиків збирають у пакетики з умовного «Амстору» - ні.
4. Крім того, трупи - це витратно. Для Росії – це гроші, які не підуть на війну у нас. Це тисячі виплат загиблим і пораненим. Втрати у них з сирійцями, по заявам турків, уже в рази більші за наш Іловайськ, і частина з них – це точно росіяни. Вони своїх там ще тиждень збиратимуть. А отже їм цілий тиждень буде не до наших хлопців і дівчат.
5. Пости у соцмережах від матерів російських солдат. Так, до них приходитимуть і видалятимуть, але їх надто багато, і це демотивуватиме нових найманців, бо бути «героєм» хочуть усі, а повертатись додому в целофані – ні. Бо телевізор телевізором, а коли твої знайомі їдуть у Сирію в один бік – це заставляє задуматись. Навіть невиліковно тупих. Та і солдатські матері – після певної кількості трун стають доволі пацифістською силою.
6. Звичайно це ще згоріла техніка, яка вже ніколи не приїде до нас. Хай будують нову на своїх пронизаних корупцією заводах за гроші власних пенсіонерів.
7. Ну і, звичайно, це ганьба. Немає нічого кайфовішого ніж дивитися як гіпертрофоване его твого ворога ставлять у стійло. Бо «потужна російська армія» - це міф. Вона швидко зморщується як тільки хтось починає бити у відповідь. Разом з усією своєю брехливою пропагандою. Про це неодноразово писали західні аналітичні центри, але в цьому завжди класно переконуватись знову.
Ми росіян теж поставили у стійло влітку 2014го, коли пішли і звільнили ¾ окупованих територій. І продовжуємо ставити щодня самим своїм існуванням.
Так я пояснюю своєму уявному Сергію Сивохо як треба шукати шляхи порозуміння з окупантами. Що це реально. Ба більше того сила – це єдина мова яку вони розуміють.
От побачите. Зараз вони накладуть на турків трішки томатних санкцій, а потім прийдуть і проситимуть купити у них ще трішки газу чи зброї (бо більше вони нічого й не вироблять). І все.
І мій уявний Сергій Сивохо вдумливим поглядом дивиться кудись на південь та мовчить. І я не кваплю хід його думок. Бо він думає про примирення. А мир – це важливо. Це саме цінне що може бути. І Туреччина принагідно показала, як його потрібно досягати, коли російські війська зачіпають твоїх солдат.
PS. З реальним Сергієм Сивохо ми знайомі. Це було дуже коротке знайомство. Не думаю, що він його пам’ятає. Не впевнений що, після усього що він наплів у медіа, я хочу пам'ятати його сам.
Віталій Дейнега, засновник фонду “Повернись Живим”, який уже майже 6 років купує тепловізори для української армії.