Щоб відповісти на питання, слід розказати про стан комплексу. Зараз він не може приймати відпочивальників, бо почате в 2006 році будівництво було перервано в 2013 році. Роботи на об’єкті виконувались у дві черги. Перша — це будівля на п’ять дворівневих номерів та три апартаменти, ресторан, тренажерний зал, більярдну, сауну та басейн. Тут роботи завершено на 96%. Але в інших 4% неготовності залишилось якраз найважливіше: прокладання необхідних комунікацій, благоустрій, внутрішні та зовнішні оздоблювальні роботи. Про внутрішню розкіш не забули, але чомусь про каналізацію та газ не подбали.
В другій черзі будівництва мала з’явитись будівля на 58 номерів. Також - корпус із кабінетами для лікарів та процедур, тренажерний зал, спортивно-оздоровчий блок, басейн, ресторан для 140 гостей, конференцзал для 50 учасників та глядацький зал на 90 місць. Але фактично, будівництво на другій черзі об’єкту не відбувалось. В цілому, на роботи по комплексу витратили 65 мільйонів гривень, хоча його ринкова вартість значно нижча. Прикро, але утримання цього незавершеного об’єкту коштувало Національному банку орієнтовно мільйон гривень на рік.
Окрема історія – розташування цього комплексу, який знаходиться за 35 кілометрів від Буковелю, за 62 кілометри від Івано-Франківська та за 128 кілометрів від Чернівців. Для нього виділили ділянку площею в 2,7303 га, розділену на дві частини річкою Жонка. Сама ділянка надана на праві постійного користування, яке при приватизації не переходить до нового покупця і йому прийдеться оформляти цю землю по новому.
База відпочинку в Яремче – це один із тисячі об’єктів по всій країні, які не є потрібні для виконання функцій державних установ, зокрема Національного банку. Їх було потрібно утримувати, витрачати гроші державних інституцій, щоб максимум два рази на рік забезпечити елітний відпочинок для керівництва. Фонд державного майна підтримує очищення державних установ від такого майна.
Так, ми продавали об’єкт в Яремчі як базу для елітного відпочинку. Але ринок оцінював зовсім іншу бізнес-модель, а саме розглядав даний об'єкт як туристичний відпочинковий комплекс. Вона ґрунтується на тому, що будівлю потрібно добудувати, підвести у цей гірський район усі необхідні комунікації, оформити землю та організувати цей комплекс як готельний бізнес який приноситиме відповідний прибуток на вкладені кошти.
Конкурс з продажу бази відпочинку стартував ще до приходу нового керівництва Фонду державного майна. Але попередні 10 аукціонів були невдалі: інвестори не хотіли купувати об’єкт, про який не вистачало інформації. Ми якісно підготувалися до аукціону – сформували тизер, зібрали матеріали для “віртуальної кімнати даних” та провели додаткове маркетування. Як тільки ця робота була пророблена, одразу знайшлись охочі придбати об’єкт – сім гравців.
Виграш держави від цього аукціону – не лише додаткових 17 млн грн для держбюджету (+ 3 млн. грн. ПДВ), але й додаткові інвестиції, потенційні робочі місця та подальший ріст туристичного сектору на Прикарпатті.