Нова американська адміністрація вже дала зрозуміти чітко, що якщо європейці й надалі не будуть виконувати свої зобов'язання перед НАТО, то й американці переглянуть своє ставлення і свої зобов'язання перед НАТО (остання заява генерала і міністра оборони Маттіса дуже показова у цьому контексті). У Штатах давно говорили про багатьох європейських союзників як про безпекових «нахлібників» США, але це питання ніколи не ставилось руба на рівні Білого Дому. Можливо, тому лише 5 країн членів-НАТО виконували свої зобов'язання щодо обов'язкових 2% ВВП на оборону, інші - далі продовжували робити вигляд, що не чують постійного занепокоєння з Вашингтона. Україна повинна скористатись у Мюнхені загостренням цієї дискусії. Як не дивно, для України такі трансатлантичні "розбірки" - це хороший шанс розповісти міжнародному безпековому істеблішменту, що вона якраз не є безпековим «нахлібником». Ми витрачаємо на безпеку та оборону 5% ВВП - більше, ніж переважна частина країн-членів НАТО. Безперечно, ми залежимо від світу у плані політичної та фінансової підтримки, але щодо безпеки наша роль досить серйозна. Світ звик до України, яка постійно просить і ніколи не здатна "платити" за себе сама. З нас уже давно успішно ліплять образ постійного прохача міжнародного масштабу. Переконаний, у Мюнхені ми повинні представити Україну, яка принаймні у сфері безпеки та оборони здатна платити за себе сама.
Ми маємо використати цей аргумент у налагодженні контакту з новою американською адміністрацією. Сподіваюсь, українська дипломатія вже подбала про окремі зустрічі в Мюнхені з віце-президентом США Пенсом і міністром оборони Маттісом, під час яких Україна також зможе розвіяти стереотип про себе як про 100-відсоткового «нахлібника». Вважаю, це має бути нашим завданням-мінімум у Мюнхені.