Прийняття Державного бюджету України на 2018 рік, точніше розподіл його видаткової частини, є свого роду квінтесенцією трирічних «реформ» нинішньої парламентської більшості, а саме її послідовності в питаннях знаходження спільного знаменника з вітчизняними олігархами. Цього року і Уряд, і парламент зробили все для того, щоб вчасно прийняти головний фінансовий документ країни, тим самим завуалювавши численні бюджетні та податкові преференції в бік представників великого капіталу.Наскільки прийнятий бюджет є реалістичним та збалансованим в умовах українських реалій та з огляду на значну залежність національної економіки від кон’юнктури світових сировинних ринків говорити важко. Враховуючи надзвичайну чутливість цих ринків, особливо ринку зернових, до збільшення пропозиції, що може спричинити обвал цін, прогноз стосовно росту номінального ВВП та рівня інфляції більше всього не справдиться, як це було при прийнятті бюджету на цей рік, коли планувалась 7% річна інфляція, а реально буде отримано за 2017 рік 13-14%.
Прикметною рисою Бюджету-2018 є надання державної підтримки галузі тваринництва в сумі 4 млрд. грн. З огляду на той галузевий перегин, який має місце у вітчизняному АПК, розширене відтворення потенціалу тваринницької галузі є необхідною передумовою збалансування розвитку аграрного сектора в цілому. Тому державна підтримка на часі.
«Результативність» надання і використання коштів державної підтримки галузі тваринництва визначається тим, що у 2016 році порівняно з 2005 роком поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 2831,8 тис. голів, порівняно з 2010 роком – на 812,1 тис. голів. Така динаміка поголів’я ВРХ свідчить про те, що скотарство в останні роки, як показують дії парламентської більшості стосовно розподілу «аграрної» складової видатків, не було основним об’єктом державної підтримки. Очевидно левова частка дотацій йшла і йде на інші сегменти тваринницької галузі.
Необхідно також звернути увагу на те, що згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» план надходжень рентної плати складає 46 млрд. грн., що на 4 млрд. менше, ніж в 2017 році. Значною мірою це пов’язане із зниженням рентної плати за видобування газу, що можна вважати своєрідною дотацією НАК «Нафтогаз України», оскільки левову частку цього виду вуглеводневої сировини добувають підприємства даної компанії. Враховуючи те, що прогнозується 9% рівень інфляції, що тягне за собою девальвацію національної грошової одиниці, реальні надходження рентної плати за користування надрами значно скоротяться.
У Державному бюджеті України на 2018 рік також має місце збільшення видатків на оплату субсидій. Якщо у 2017 році вони становили 68,8 млрд. грн., то у 2018 – 71 млрд. грн. Більшість експертів зростання величини видатків на оплату субсидій пов’язують з черговим підвищенням тарифів за газ, тепло, електроенергію та воду, що знову ж таки призведе до фактичного збільшення виплат українським олігархам, які володіють системами тепло-, електро-, газо- та водопостачання.
Але найбільш прикметною рисою Бюджету – 2018 стане підвищення фіскального навантаження на національну економіку. Загальні доходи всіх фінансових фондів сектору публічного управління складуть 1300 млрд. грн. (доходи державного і місцевого бюджетів та доходи позабюджетних цільових фондів) при прогнозному ВВП в 3100 млрд. грн. або 41% ВВП. Після лібералізації системи фіскального регулювання ділової активності у 2016 та 2017 роках, коли фіскальне навантаження на економіку (відношення доходів державного і місцевого бюджетів та доходів позабюджетних цільових фондів до ВВП) коливалося в межах 37-38% (рис. 1), державний апарат вирішив знову повернути собі «батіг для бізнесу» через збільшення частки ВВП, яка розподіляється через фінансові фонди сектору публічного управління.
Рис. 1. Фіскальне навантаження на ВВП у 1999-2018 роках*
розраховано за даними НБУ та Державної казначейської служби України
Державній фіскальній службі України доведуть нові плани для збільшення надходжень податку на прибуток з 67 до 82 млрд. гривень. Тобто Мінфін вирішив збільшити надходження податку на прибуток фактично на 15 млрд. грн., що зупиняє реформу системи оподаткування прибутку. Разом із тим суттєво зростають плани по збору податку на додану вартість (ПДВ).
Державний бюджет України на 2018 рік не можна назвати бюджетом розвитку, оскільки суттєвого нарощення асигнувань в модернізацію структуроутворюючих галузей національного господарства не передбачається. Великий бізнес й надалі буде підкормлюватися за рахунок бюджетних преференцій, збільшуючи капіталізацію своїх активів, а мале та середнє підприємництво нестиме основний тягар зростання фіскального навантаження на економіку.