Європейський Союз нарешті перейшов від слів до справ, ухваливши рішення про запровадження персональних санкцій проти винних в насильстві та надіславши до Києва для перемовин з владою та опозицією міністрів закордонних справ країн Веймарського трикутника – Німеччини, Польщі та Франції.
Ніч країна пережила більш менш спокійно, незважаючи на готовність до найгіршого – терактів у метро, погромів котеджів багатіїв, введення військ та безчинств бандюковичів, які як ті упирі, повилазили з усіх своїх нір.
Ранком маємо іншу країну. Народ вже не готовий до жодних компромісів, розмови лише про повне перезавантаження всієї системи державної влади. Про це говорили й раніше. Проте дещо змінилося в тональності. Якщо до вчора такі розмови сприймалися як утопічні, то сьогодні в голосі нації вже викристалізовується стальний акцент. Ніхто напівмірами задовольнятися вже не буде.
А що ж маємо натомість? Знову якісь кулуарні домовленості з Януковичем. Цього разу вже за участі європейців та Росії, намагання випустити пар у парламенті, чергові спроби зорганізувати ПІСУАРи на Сході, сепаратистські заяви від воровитих чиновників з Криму тощо. Дежавю! Знову запахло зрадою…
То що ж робити зараз?
Відповідь очевидна:
1) Повернення до Конституції 2004 та переобрання керівництва парламенту (згідно з нею саме Голова Верховної Ради виконує обов’язки Президента у разі припинення ним повноважень).
2) Негайна відставка Президента без права участі в будь-яких наступних виборах.
3) Оперативне, протягом 3-х днів, формування технічного Уряду без політиків (фахівців у нас достатньо й без парламентських партій).
4) Утворення Гаазького трибуналу по розслідуванні злочинів, скоєних протягом 30 листопада 2013 р.- 20 лютого 2014 р.
5) Прийняття парламентом і майданом звернення до всього народу України із закликом до збереження єдності задля побудови якісно нової демократичної вільної країни.
Ну а далі щоденна рутинна робота в парламенті і кожного на його робочому місці. Необхідно запровадити громадський моніторинг за діями вже нової влади, змінити виборче законодавство, щоб у Верховну Раду та місцеві ради нарешті прорвалися якісно нові політичні сили, виписати таку Конституцію, яка би по-справжньому захищала права людей, а не була іграшкою в руках чергового месії чи «баті», провести атестацію правоохоронців, подолати корупцію, врятувати економіку тощо.
На порядку денному серйозні справи. Не допустимо чергової зради України!