Не може бути жодного сумніву, якби не Коломойський, Корбан і Філатов, то Дніпропетровську область очікувала би доля Донбасу. Можливо й ще гіршу. Якщо зважити на невтримну цікавість Путіна до «Південмашу» і його «Сатани» - стратегічних ракет РС-20. До того ж, тут існує єдиний (!) ракетно-космічний високотехнологічний центр України. Це реальність. Ахметов відмовився від заклику Коломойського очолити Донецьку ОГА і ми отримали широкомасштабну війну, величезну гуманітарну катастрофу та досить прогнозовану перспективу після Паризького саміту створення там московської квазідержавності. Виключно російської. Як бомби на «поясі шахіда».
Саме Коломойський, разом із Корбаном, створили і фінансували добровольчі батальйони – Дніпро-1, Донбас, Шахтьорськ, Азов і Айдар. Плюс матеріально забезпечували 25-ту бригаду ВДВ, 93 піхотно-механізовану і 17 танкову. 15 тис. бійців. 10 млн. гривень щомісяця на кожен батальйон із фонду «Оборони країни», в якому на дві третини були донорами. В той час, не включаючи премії за пійманих сепаратистів і вилучену у них зброю, зарплата бійця в Дніпрі доходила до 14 тис. грн. (більше 1000 доларів). Якщо вірити Парасюку. (В Нацгвардії солдати контрактники отримують від 3 тис. грн., а бійці пишуть в соцмережах, що на руки їм дають 1300 грн.).
Попри те, що Ярош 2 листопада звернувся з відкритим листом «лояльності» до Порошенка щодо ситуації зриву виборів у Маріуполі, ні словом не згадавши про арешт Корбана, саме Коломойський забезпечив створення «Правого сектору» в райцентрі Покровське. Росією він офіційно визнаний екстремістським. Дмитро Ярош не раз підкреслював тісну співпрацю з ним в питаннях оборони і хвалився, що Коломойський оплачує рахунки бази ПС.
Коломойський кидав досить резонансні особисті виклики Путіну, спровокувавши між ними гострий конфлікт («шизофренік маленького зросту» – але він просто шахрай, який навіть нашого олігарха Абрамовича «примудрився надути»). Центробанк Росії ввів тимчасову адміністрацію в російську дочку «Приватбанку» (портфель – 1 млрд. доларів). У час таємних переговорів з переходу до формату: Київ-терористи в Мінську, це не могло подобатись Порошенку.
Корбан постійно різко критикував Порошенка. Він був для нього неприйнятним відкритим опонентом.
Власне, і Коломойському, і Корбану не раз закидали, що активно роздувала російська пропаганда, вчинення як важких злочинів, так і створення загрози для центральної влади в Києві. Шляхом формування «приватної армії» на базі добровольчих батальйонів і неминучої розкрутки Коломойського. Як конкурента діючому президенту. Скориставшись традиційною в Україні жадібністю і безпринципністю олігарха в управлінні контрольним пакетом акцій «Укртатнафти», який «Приват» отримав майже даром, президент відправив у відставку, перекресливши на невизначений час його політичні плани. Якщо вони й були. Тому й виникла партія «Укроп» на чолі з її лідером Геннадієм Корбаном. Він не дуже притримувався правил і дивився на закон, як спосіб досягнення власної мети. Пишався, що найефективніший рейдер країни.
Президент його арештом, без сумніву, відкрив внутрішній фронт в країні, яка ще не вийшла із війни з Росією і терористами. Без особливих правил і гарантій. Закон на його боці.
Колишній «в’язень совісті» в Менській тюрмі Юрій Луценко жорстко припарує Корбана. Без анестезії і жалю: «Все його життя було грою не за правилами і не за законом. Він завжди був під прицілом силових структур: від рейдерства до вбивства», ховаючись за гаслом: «Патріотам можна все». Правда, недавній очільник МВС, несподівано розбагатілий, чомусь вважає, що арешт Корбана і є боротьбою з олігархами, бо «лише по «Укрнафті» бюджет недоотримав 9,6 млрд.». Таким чином зрозуміло, що Корбан тільки «фронтова розтяжка» на яку має спіткнутися Ігор Коломойський. До того ж, це очевидне лукавство, бо олігархи при владі і близькі їй, що справно платять за дружбу, попри розтиражовані ЗМІ документи їх масштабних оборудок, відчувають себе більше ніж безпечно. На жодне звинувачення і прямий доказ вчинення ними злочинів ніхто не реагує. Окрім швейцарської, віденської, празької прокуратур.
Більше того, що посилює підозру до арешту Корбана як схожого на початок репресій в суспільстві, бентежить той факт, що влада відмовилася від кримінального переслідування Януковича і його кривавих очільників, організаторів і вбивць Небесної сотні, патентованих злодіїв, що вивозили з України контейнери награбованого і переводили мільярди своїх активів в офшори. Багато з них спокійно засідають в парламенті, стали радниками і навіть партнерами, пост майданних керуючих, тролять активістів і… борються з корупцією.
Та й попередня кваліфікація незаконних дій Корбана викликає більше запитань, аніж можливих професійних оцінок. Хоча би тому, що його звинувачують в розкраданні грошей із Фонду, який він сам створив і який сам же й наповнював. Ясно, що він втратив значно більше, аніж взяв. Те саме стосується і викрадення людей, де, на відміну від відеохабаря Мосійчуку, жодних, якихось хоча би дотичних, доказів замгенпрокурора на брифінгу і прямому телеефірі не навів. Ще більше неясності є в створенні тим же Корбаном ОЗУ, яка «являлась тіньовими господарями Дніпропетровська, володіла майже всім, але ні за що не відповідала» (а за що взагалі ОЗУ відповідає?). Так, турбує, що за даними слідства в офісі партії «Укроп» були вилучені 5 автоматів зі збитими номерами, печатки управління комунальної власності, значні суми грошей і комплекс прослушки, якого немає навіть в СБУ. Цікаво, чи саме цю ОЗУ мав на увазі глава СБУ Наливайченко, кажучи про вбивство капітана служби Мандзика у Волновасі?
Справа виключно заплутана. Але по Коломойському нанесено надзвичайно потужний удар. Несподіваний і нижче ватерлінії. Повна оперативна неочікуваність, «нуль» витоку інформації і ефективна інформаційна спецоперація з відволікання уваги від можливого арешту Корбана в момент незавершення місцевих виборів та вирішення долі Дніпропетровська між регіоналом Вілкулом і укропівцем Філатовим. Свідомо показова для ЗМІ і накачування страху в суспільстві спецоперація. З 500-ми альфівцями на чолі із щойно підвищеним генералом СБУ Шайтановим, який командував штурмовою групою, що криваво захопила будівлю профспілок в квітні 2014, який вів переговори з колишнім своїм колегою, а тоді командиром батальйону терористів «Восток», Ходаківським (про це Москаль дав усі документи Генпрокуратурі), в супроводі десятків «Кугуарів» з кулеметами, які оточили весь мікрорайон, де проживає Корбан і т.д. і т.п.
Немає сумніву, що спецоперацію особисто контролював президент. В інтерв’ю українським ТВ вже вечері 1 листопада він це підтвердив, заявивши: «На Корбані ніхто зупинятися не буде… країна має в найближчий час почути нові прізвища тих, хто буде притягнутий до відповідальності». Новинський, Королевська, Ляшко яким не змогли вручити повістку на погоджувальній раді у Гройсмана. Президент продовжував демонструвати рішучість і план покінчити, чи то з некерованістю регіонів, чи то дійсно протидіяти місцевим кланам, які успішно захопили владу місцевими виборами, чи то завершити крихку «добу плюралізму». Розуміючи, що ресурсів влади для масштабних чисток при найнижчому рівні її легітимності немає. Крім міфічної можливості закрити країну.
На ICTV він попередив, що «клани, які розділили Закарпаття і фактично створювали загрозу державній владі, які її ігнорували, мають отримати по зубах і опинитися у в’язниці». Адресат - Віктор Балога і члени його родини. Колись, в червневому інтерв’ю, він необережно сказав, що «Класичний клан – це клан президента. А у нас маленький кооператив – кланчик». В своєму «Анонс Закарпаття» колишній глава АП Ющенка досить сміливо зреагував на спічевий рейд глави держави: «Ця влада сама є організованим злочинним угрупуванням, тому втратила право на здійснення правосуддя».
Можна було би логічно ствердити висновок, що наїзд на Коломойського-Корбана є справою рук Пінчука, який ділить в Лондонському суді з опальним олігархом гігантські активи, хитро вкрадені в українського народу. А погроза Балозі – помста Москаля, якого якось легко вигнали з Закарпаття розгнівані місцеві активісти. Та це могло бути тільки останньою краплею. Поки що, реально висловити тільки дві робочих версії. Вони можуть діяти як окремо, так і одразу, і в одному напрямку.
Перша. Президент, оточений, як і Янукович, «стерв’ятниками», які бачать найдешевшу можливість заволодіти активами своїх конкурентів, і «сірими радниками», які намагаються управляти країною руками глави держави, тримаючи його в постійному страху. З їхньої точки зору виникнення будь-якого Майдану неминуче призведе до революційного самосуду над владою. В соціальних мережах цей сценарій розглядається найбільш вірогідним. Головною небезпекою є добровольчі і «приватні» загони, які мають значний досвід безкомпромісного використання зброї в зоні АТО. Їх треба ліквідувати, або дискредитувати, або підпорядкувати статуту ЗСУ. Оскільки, в основному, ці батальйони керуються праворадикальною ідеологією, то АП взяла курс на ліквідацію всіх можливостей з’єднання військових і політичних структур. Починаючи з «Торнадо», «Донбасу», «Айдару» - закінчуючи провокаціями проти ПС і «Свободи». Президентським політтехнологам вдалося деформувати, розпорошити праворадикальний сектор, розділивши зброю і політику. Крім «Правого Сектору». І «приватної армії» Коломойського. Ярошу, поки що, вдається, різноманітними розмінними маневрами зберегти самостійність, а влада ще побоюється наступу на нього, оглядаючись на революційний стан суспільства. Спроба включити таймер знищення ПС в Закарпатті з допомогою криміналітету і правоохоронних органів, провалилась. Ярош заліг на дно і чекає свого часу, укріплюючи організаційно-політичні структури і тихо будуючи воєнну організацію. Саме тому він не пішов на місцеві вибори і нікого не підтримав. Він зараз не хоче і не може бути ні на чиїй стороні. Головне завдання – зберегти ПС і нейтралітет з Банковою. Він не розуміє, що наступний.
Коломойський олігарх. Антипод Яроша. Його мають, врешті-решт, зненавидіти. За жадібність і оборудки. Якщо ізолювати його і команду, то добровольчі батальйони змушені будуть погодитися із пропозиціями влади. Корбан пусковий механізм для цього. Тому, Коломойський не робить ніяких різких рухів, заявивши в інтерв’ю, що «справа Корбана чиста політика… і це пов’язано з результатами, які партія «Укроп» отримала на місцевих виборах… Силовики люди підневільні… Мені ніхто не висунув жодних вимог, я не відчуваю тиску, тим більше шантажу… Доба проведена в СІЗО автоматично виводить у вищу політичну лігу…». Зрозуміло, що Коломойський ледве стримується, але ще розраховує на переговори з Порошенком. Йому потрібен був домашній арешт Корбана. Проте, останнього суд арештовує. Чи визнає колишній найбільший патріот України, що міст для нього на Банкову спалений і приймається виключно капітуляція? Як Мінськими угодами по виходу із війни з Росією?
Друга. Президенту вже давно треба зробити якісь рішучі кроки, аби на певний час відволікти суспільство від катастрофічних внутрішніх проблем. Потрібен авторитетний внутрішній ворог. Коломойський відповідає всім його необхідним характеристикам. До того ж, незалежно від наслідків цього головокружного рейду, у свідомості суспільства закріплюється тема боротьби з олігархами і кланами, які винні у всіх його негараздах. Влада стає справедливою інквізицією. І про неї на деякий час забувають. Як і про нападки на самого президента, який є найбільш критикованою особою в державі. Судячи із його реакції на недільний авто майдан, він вступає в стадію того ж політичного неврозу в якому перебував недовго його колега Янукович.
Не випадково глава АП Ложкін так хоче отримати відставку у президента. Як і його попередник Льовочкін, він гостро відчуває неминучість важкої кризи, з якої може бути тільки один вихід – революційний.
Ані Держдеп США, ані відповідальні за демократичні процеси в Україні європейські інститути, ані політичні партії, громадські організації чи окремі політичні діячі і моральні лідери не заявили, як рішучого, так і зовсім в’ялого, протесту в зв’язку із арештом лідера політичної партії «Укроп». Послідовного і жорсткого опонента президента. Можливо вони знають більше аніж ми всі разом взяті? Але те, що мовчить вже котрий день посол США в Україні, може свідчити тільки про наявність індульгенції на Банковій від керуючої світом імперії на «зачистку Коломойського і К». І в першій і в другій версії Вашингтон зацікавлений. Як і Брюссель. Київ має якомога швидше завершити громадянську війну в Україні шляхом надання необмеженої автономії сепаратистам, які не понесли і не понесуть жодного покарання за масові і жахливі вбивства, викрадення людей, їх катування і спричинення українській економіці збитків на мільярди доларів. Росія блискуче вийшла із стану війни з Україною, зробивши її відповідальною за всі її наслідки. Відібравши в неї унікальну територію, сутньо підірвавши їй економічну базу і відкинувши українців на десятки років назад. В минуле. Потрібні жертви і керований адреналін. В умовах війни, понятійного права, встановленого правлячими елітами, безкінечної і втратної боротьби за владу як бізнес-актив, сакральних жертв буде безкінечно багато. Ними може стати кожен з нас.