Завдяки введенню Кодексу Україна вже наступного року може піднятися на 10 позицій у рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу. Наразі ми займаємо 71 місце з загалом 190.
В умовах ринкової економіки одним із пріоритетів державної політики є оздоровлення господарського середовища. Від діяльності держави за цим напрямом залежить насамперед поліпшення бізнес-середовища та інвестиційного іміджу країни. Відтепер фізичних осіб також зможуть визнавати банкрутами. Раніше можливість збанкрутитися мали лише юридичні особи та ФОПи. Тож, процедура банкрутства фізичної особи – це судовий процес, у результаті якого фізична особа звільняється від боргових зобов'язань чи отримує можливість реструктуризації боргу.
«Ти - банкрут»: у яких випадках?
Люди, які потрапили в скрутне фінансове становище, яким не вистачає заробітку для погашення кредитних та інших зобов’язань і утримання сім'ї, за рішенням суду визнаються банкрутами за наявності наступних підстав:
- розмір прострочених зобов’язань фізичної особи перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі ця сума становить 125 190 грн);
- особа не менше 2 місяців не погашає кредити чи не здійснює інші планові платежі у розмірі більше як 50% щомісячних платежів по кожному із зобов’язань;
- особа не має майна, на яке може бути звернено стягнення. Цей факт має бути підтверджено постановою у виконавчому провадженні;
- наявні інші обставини, які можуть свідчити про те, що наразі боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство особи.
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи може виключно сам боржник, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту в якийсь інший спосіб.
Процедура:
Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів із дня прийняття відповідної постанови суду.
Реструктуризація – перегляд умов кредиту, процентних ставок, штрафів, прощення боргів, виконання зобов’язань третіми особами тощо.
Протягом 120 днів із дня відкриття провадження боржник може дійти згоди із кредитором щодо зміни строків виплат чи продажу частини майна задля задоволення вимог кредиторів. План реструктуризації має бути схвалений кредиторами та затверджений судом у порядку, визначеному ст. 126 Кодексу.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 5 років. У разі погашення боргів за іпотечними кредитами строк виконання плану не може перевищувати 10 років.
Кодексом передбачено, що протягом 5 років із дня введення його в дію заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується строком на 10 або 15 років залежно від площі нерухомого майна, що обтяжене іпотекою.
Які борги не підлягають реструктуризації?
1. Зі сплати аліментів, адже стосуються безпосередньо захисту прав дітей.
2. Зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
3. Податковий борг, який виник протягом 3 років до винесення ухвали про відкриття провадження.
4. Борги за кредитами, отриманими на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші тощо.
5. Борги, які виникли з участі боржника в азартних іграх, парі тощо.
У разі виконання боржником плану реструктуризації боргів господарський суд закриває провадження у справі, а боржник вважається звільненим від боргів.
Погашення боргів – ця процедура застосовується у разі визнання особи банкрутом.
Погашення відбуватиметься за рахунок коштів, виручених від реалізації ліквідаційної маси боржника. Поняття «ліквідаційна маса» охоплює усе майно боржника, окрім єдиного соціального житла (квартири, загальна площа якої не перевищує 60 кв. м, або житлова площа якої не перевищує 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житлового будинку, загальна площа якого не перевищує 120 кв. м).
Отже, боржники та члени їхніх родин у будь-якому випадку не залишаться на вулиці. Окрім того, не включаються до ліквідаційної маси кошти, які перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.
Щодо банкрутства юридичних осіб
Поняття «банкрутство» характеризує неспроможність підприємства задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт та послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет та позабюджетні фонди.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих. У разі якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
З дня свого призначення ліквідатор здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядженням майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.
Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Подаючи на процедуру визнання банкрутом, боржник має справу лише з судом та арбітражними керуючими, а не з кредиторами чи колекторами.
Отже, у зв'язку зі вступом у силу Кодексу України з процедур банкрутства три найбільш значущі зміни торкнуться банкрутства українських компаній – процедури, що існує в Україні практично з часів незалежності:
Кодекс майже в 16 разів знижує суму боргу, необхідного для початку справи про банкрутство (приблизно від $17 000 до $1 500).
Компанії можуть розпочинати процедуру банкрутства без попереднього стягнення заборгованості через суд.
Буде відбуватись електронний продаж майна боржника. Новий підхід, що продовжує лінію попередніх законів, дозволятиме продавати майно виключно через систему електронних торгів, таких як CETAM та ProZorro. Крім того, найкоштовніші активи продаватимуться під спеціальним наглядом суду, що має убезпечити ці продажі від непрозорості та знецінення.
Що стосується банкрутства громадян, то уперше в історії сучасної України звичайні громадяни, які переживають скрутні фінансові часи, зможуть оплатити борг частинами у достатньо тривалий термін, а також повністю погасити борг.
По суті, Кодекс уперше з 2014 року дозволятиме здолати патову ситуацію, що склалася з іпотечними кредитами. Після набуття сили Кодексом боржникам залишатиметься одна, проте найбільш дієва можливість: за допомогою суду домовлятися з банками про реструктуризацію, коли частину боргу буде розстрочено, а частину – списано. Єдине житло в родини не заберуть, але виплати за нього мають бути предметом реструктуризації чи мирової угоди.
Знайте свої права та вміло їх захищайте!