1. Зростання інтересу до нон-фікшн літератури.
Світові гравці видавничого ринку полювали на права книг жанру нон-фікшн, як на найсмачнішого й найбільшого звіра. Великі видавництва збільшили пропозицію таких книжок майже вдвічі. Цікаво, що нон-фікшн оповідання розвиваються не лише в дорослому сегменті, а й у дитячому. Підлітковий нон-фікшн - нова, але не менш цікава ніша для книжкового ринку.
2. Бурхливий ріст аудіокнижок.
Аудіокниги - дійсно тренд сьогодення. Директорка з маркетингу та комунікацій Франкфуртського книжкового фестивалю заявила, що аудіокнига й подкасти сьогодні у фокусі не тільки видавців. Людям вже нудно дивитися на екрани монітора, тому аудіоформат — інший шлях отримати доступ до історій. Аудіокниги домінували у короткому списку на премію Книга Майбутнього (Future book Award).
3. Використання штучного інтелекту у видавничій справі.
Наступного року вже 24% європейських видавців планують вкладати гроші в роботу зі штучним інтелектом. Це не тільки робота з великим обсягом даних, а й написання текстів роботами, машинне навчання та інтеграція контенту в навколишнє середовище. Я відвідав презентацію інтерактивної книги, котра занурюється в приміщення, де знаходиться читач, із адаптацією тексту під реакцію відвідувача. На падіння продажу звичайної літератури вплинула конкуренція з Netflix, які жваво почали використовувати цифрові розваги для читачів. Генеральна директорка Netflix, нібито знущаючись, розповідала видавцям про співпрацю та важливість нашої роботі. Хоча Netflix дійсно збирається знімати власні фільми за сюжетами, взятими з книжок. І тут взаємна вигода, бо продаж книжок, за якими зняті фільми, зростають в рази. Отже, видавці продовжують експериментування з новими іменами, які були раніше невідомі на ринку.
4. Графічній роман.
У світі вже давно сформувалася індустрія графічного роману й коміксів не тільки для дітей. Комікси та графічні романи — це справжня літературна насолода для візуалів. Як доказ — полиці книгарень Німеччини, заповнені “манга-книгами” (це гротески або «чудернацькі малюнки»). А в Японії “манга” становить близько чверті друкованої продукції.
5. Змішаний формат навчальних книг.
Всі підручники, які я бачив, обов'язково містили цифровий додаток. Вже з'явилися видавці підручників, які випускають навчальний контент у цифровому варіанті. Чверть шкіл Нордичних країн використовують тільки цифровий формат. Для цього кожен клас обладнаний інтерактивними панелями та комп'ютерами. На Франкфуртському фестивалі вручається премія за найкращий підручник BELMA (Best Еducational Learning Material), заснована Європейською асоціацією видавців підручників. Цифровий додаток - обов'язкова вимога подачі матеріалів на конкурс. “Ранок”, до речі, єдине видавництво, що представляє Україну в цій асоціації.
6. Електронні книги тримаються на “плаву”.
Дивно те, що популярність електронних видань не зростає і не падає. У 2017 році, е-буки займали більше 30% від загальних продажів США. У Німеччині – це лише 5%, у Франції – близько 6%. У 2019 році ситуація майже не змінилися.
7. Глобалізація книжкового ринку.
Усі бестселери виходять по світу майже одночасно. Український ринок не є винятком. Конкуренція за споживача у сучасному розважальному просторі шалена. Світові видавці “хапають” основні тенденції розвитку сучасного світового книжкового ринку. Тільки встигай слідкувати за трендами, технологіями, сучасними авторами й новими сюжетами.
Поки що Україна не цікава глобальним гравцям через дуже обмежений книжковий ринок. Це можливість для вітчизняних видавництв зростати та змінити країну. Але для цього треба працювати й на законодавчому рівні. Наприклад, посилювати боротьбу з піратством та приділяти більше уваги з боку влади. Тоді, і з трендами, і з новітніми технологіями у нас буде все гаразд.
