В Україні відомо, що саме він є «найуспішніше» застосував схему підкупу виборців через продуктові набори та екскурсії, створивши у Полтаві суцільну політичну монополію, коаліцію з ПР. Проте час іде і політики отримують свої оцінки. Мерська посада не дає можливості довго маніпулювати подарунками і настроями. Роботу градоначальника видно по дорогам, під’їздам, тарифам, інвестиціям і ставленням до нього людей. До Олександра Федоровича накопичилось маса питань від журналістів та місцевих політиків, громадських діячів і простих полтавчан.
Відповідь отримати неможливо, адже вже півроку він не проводить прес-конференцій і радить усім переліченим записуватися до нього на прийом в порядку черги характерної ще для радянського союзу. Пам’ятаєте, кожен другий вівторок місяця і так далі. Є і інші причини його нелюбові до журналістів. За час свого владарювання у місті, не маючи опозиції, не маючи собі противаги він так і не став справжнім мером який би був опорою для мешканців обласного центру та новатором у реформуванні останнього. Пам’ятається як на початку своєї каденції Олександр Мамай навіть дав кожному журналісту номер свого мобільного телефону. Ейфорія закінчилася і почалися питання. Сьогодні у відповідь можна почути тільки «записуйтесь на прийом» і таке інше.
Ще однією версією, як вважає місцеве видання «Полтавщина» могла бути вимога куратора мера - губернатора Олександра Удовіченка. Справа у тому, що жодна прес-конференція не обходилася без чергового конфузу чи несподіванок. Мер міг запросто заявити, що «силовики» області вимагають у нього елітне житло, або закинути щось в бік місцевої прокуратури. Міг прокоментувати господарські питання так, що виправити ситуацію не зміг жоден фахівець чи найталановитіший прес-секретар.
Так було і учора з приводу мовного питання. Журналісти справлялися у міського голови, на думку Лесі Українки, самого найукраїнського міста на землі, про його ставлення до законопроекту регіоналів. Замість відповіді отримали черговий стьоб з приводу приймальних днів. Запитали про мільйонний косметичний ремонт його мерії на фоні затоплених підвалів, банкрутства ЖКГ та жахливих доріг – знову стьоб про чергу та прийом. Ось вам і наслідки неосвіченості керманича міста, як відомо до вузу він вступив лише після свого обрання керівником обласного центру. Мера тісно пов’язують з ПР, а їм ні до чого така дискредитація з боку члена команди. Усі розуміють, що зовсім скоро люди «підуть мера Мамая» з посади але як відповість голова за викинуті на смітник обіцянки, декілька років життя цілого міста? Може так само, як Юлія Тимошенко?
Проте, його команда готується до наступних виборів і вибудовує свою чергову виборчо-продуктову піраміду. ГО «Наш дім - Полтава» – «скарбниця екскурсій, продуктових запасів» міста від якої і сьогодні час від часу, в рамках підготовки до парламентських виборів, видаються цукор та крупи, має свою газету, яка і є ексклюзивним рупором міського голови. Дуже зручно, у кращих традиціях геббельсівської пропаганди: чіткий інструмент, постійно повторювана брехня і голоси у кишені. Хіба суспільство не виросло із тих довоєнних штанів і не розуміє загроз які несуть подібне відсторонення від журналістів, які можуть розкрити людям очі. Україна втрачає місто за містом, спочатку столицю Київ, потім духовну столицю – Полтаву та першу столицю – Харків, вороги б’ють в саме серце України. Прикро.