Загроза війни, як лакмусовий папірець, виявила всі проблеми російської економіки, яка вже тривалий час страждає від уповільнення зростання, та призвела до втечі інвесторів. Найбільших втрат з осені 2008 р. зазнав ринок акцій РФ. Інвестори відреагували на ситуацію навколо Криму так само, як у серпні 2008-го на розгортання боротьби між Росією та Грузією за Південну Осетію. Тоді за місяць індекс РТС втратив 16,3%, а індекс ММВБ - 9,8%. Цього разу вистачило лише одного дня – 3 березня, щоб індекс РТС знизився на 12%, а індекс ММВБ – на 10,8%. Як на російському, так і на міжнародних ринках інвестори в першу чергу влаштували розпродаж акцій державних російських компаній - «Газпром», «Газпром нефть», «ВТБ», «Сбербанк России», «Роснефть», «Ростелеком». Також постраждали від панічних настроїв гравців ринку компанії, тим чи іншим чином інтегровані в українську економіку, наприклад, «ЛУКОЙЛ» та «МТС».
Більш ніж чотирирічний антирекорд завдяки новинам з Криму також встановив рубль, який через втечу інвесторів в долар за день подешевшав на 63 коп. до 36,57 рублів за долар США. Щоб втримати російську валюту від ще глибшого падіння, центробанку РФ довелося за день витратити, за різними оцінками,$7-10 млрд. Крім того, він підвищив облікову ставку з 5,5% до 7%, щоб захистити економіку від інфляції, а саме подорожчання імпортних товарів, яке може спровокувати девальвація валюти. Менш суттєво геополітична напруга відобразилася на вартості запозичень для російського суверена. Так, дохідність російських єврооблігацій з погашенням у 2023 році зросла на 34 п.п. до 4,97%, у 2043 році - на 40 п.п. до 6,2% річних.
Загалом, в такий спосіб інвестори не лише засудили поведінку Росії як агресора, а й виявили занепокоєння щодо санкцій, якими Брюссель та Вашингтон загрожують Москві і які можуть підірвати і без того наразі хитке здоров’я російської економіки. Їхня паніка зійшла нанівець через відсутність швидкої ескалації конфлікту в Криму, і вже 4 березня всі ринки демонстрували зростання. Але щоразу як з України надходили тривожні новини, ринки відновлювали падіння.
Вперше це сталося 6 березня, коли Верховна Рада АРК прийняла рішення щодо входження автономії до складу Росії і перенесення дати референдуму з цього питання з 30-го на 16 березня. Вдруге - 11 березня, коли в.о. міністра оборони України Ігор Тенюх заявив, що озброєні сили країни приведені у бойову готовність. Саме негативна реакція ринків в ці дні не дала їм можливості відновити повністю свій рівень, досягнутий напередодні «чорного понеділка». Станом на вечір 11 березня індекс РТС був на 10,7%, а індекс ММВБ – на 9,4% менший, ніж за результатами 28 лютого. А рубль наразі коштує 36,46 рублів за долар США – на 1,4% дешевше, ніж до початку обвалу.
Реакція українських ринків була дзеркально протилежною. Здебільшого Україна відчула вплив кримських подій на вартості запозичень . В понеділок дохідність українських суверенних зобов’язань, котрі уряд має погасити в червні поточного року, зросла до 40,9% річних, хоча ще в п’ятницю складала 27,9%, а за тиждень до того – 17,3%. Водночас дохідність за єврооблігаціями з погашенням у 2017 році підскочила до 11,8%, а за найбільш довгими суверенними євро бондами (з погашенням у 2023 році) – до 10,3%. Як і на російських ринках, у вівторок-середу ринки «відкотилися» до попереднього рівня. Але у четвер 6 березня рішення Верховної Ради АРК знову сколихнуло ринки. Дохідність український єврооблігацій -2014 підскочила до 41,5% в той же день і продовжила підвищуватися в 7-11 березня, «інфікувавши» зростанням також і найдовші євро бонди. На момент закриття ринків у вівторок 11 березня дохідність державних єврооблігацій-2014 досягла вже 47,3%, єврооблігацій-2017 – 11,8%, єврооблігацій-2023 – 10,5% річних.
Низьколіквідний український фондовий ринок відповів на кримський конфлікт падінням 3 березня (індекс Української біржі просів на 11,7%), але в подальші дні реагував на події мляво. Натомість, акції українських компаній, зокрема «Ferrexpo», «Миронівський хлібопродукт», «Авангард», а також папери іноземних компаній, що працюють в Україні, наприклад, JKX та Cadogan Petroleum, втрачали в ціні на іноземних фондових ринках. Нарешті, гривня, котра досягнула свого дна ще наприкінці лютого, навіть припинила девальвувати і почала зміцнюватися. В понеділок неприємні новини утримали її курс на продаж на міжбанківському ринку на рівні 10,5 грн за долар. Проте надалі вона швидко зміцнювалася завдяки приїзду місії Міжнародного валютного фонду, оголошенню про виділення допомоги від Євросоюзу в розміру $15 млрд. та надання Сполученими Штатами кредитних гарантій на $1 млрд. В результаті, на момент закриття міжбанку 11 березня гривня коштувала вже -9,24 грн за долар.
Проте конфлікт навколо Криму торкнувся не лише ринків Росії та України – його відлуння було помітно і на міжнародних ринках, переважно сировинних, які лише виграли від цих новин. Індекс Standard&Poor'sGSCI, що охоплює 24 види сировини, 3 березня підвищився на 1,6%. Протягом наступних двох днів, як і решта ринків, він повернувся до попереднього рівня, але після новин про приєднання автономії до РФ знову почав зростати. На думку інвесторів, постачання нафти та природного газу, котрими торгує Росія, та сільськогосподарської продукції, на експорті якої спеціалізується Україна, може опинитися під загрозою в разі ескалації конфлікту. Через ці побоювання в понеділок нафта Brent подорожчала на 2,1%, природний газ – майже на 10%, пшениця – на 4,7%. Крім того, зросли в ціні і коштовні метали – «тиха гавань» інвесторів у часи, коли капіталовкладення у ризиковані активи втрачають привабливість. Лише за понеділок ціна на золото зросла на 1,7% до чотиримісячного максимуму, на срібло – на 0,9%.
В результаті обвалу на фінансових ринках 3 березня 300 найбагатших людей світу, за оцінками Bloomberg, втратили разом $44,4 млрд., зокрема найбагатші росіяни та українці - $12,8 млрд. Проте «чорний понеділок» став лише своєрідною репетицією ринків на випадок початку справжньої війни. Хоча 3 березня реакція ринків була занадто бурхливою і протягом наступних двох днів ринки відіграли частково попередні позиції, їх відповідь на перші постріли може бути ще більш емоційною. Як свідчать повідомлення міжнародних рейтингових агенцій, для обох країн, особливо для Росії, ескалація конфлікту викличуть важкі наслідки.
Як вважають експерти Moody's і Fitch , негативні настрої інвесторів призведуть до збільшення відтоку приватного капіталу з Росії, особливо в разі введення санкцій з боку Заходу, а це погано вплине на темпи зростання російського ВВП. Крім того, події навколо Криму можуть підірвати здоров’я російських банків. За оцінками Moody's, активи банків РФ, на які впливають ризики розвитку ситуації в Україні, досягають $30 млрд. Здебільшого цей вплив відбувається через місцеві дочірні банки. Найбільшими потенційними жертвами в агенції вважають «Внешэкономбанк», «Сбербанк» і «ВТБ». Також російські компанії можуть тимчасово втратити доступ на зовнішні ринки позикового капіталу, адже до стабілізації ситуації небагато міжнародних банків зголоситься надати їм кошти навіть за нового більш високого рівня доходності єврооблігацій.