Крім цього було презентовано низку завершених короткометражних фільмів знятих за підтримки Державного агентства України з питань кіно: «Чудове Чудовисько» Сергія Мельніченко, «Кобзар» Богдана Шевченка, «Місячна дзвінка» Людмили Ткачикової, «Причинна» Андрія Щербака, «Шнурки» Олега Федченко.
Тож вже с першого українського коктейлю 13 червня, який відкривав Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, який закцентував свою промову на 90-річній історії української анімації та досягненнях України періоду незалежності ("Срібного ведмідя" Степана Коваля), образ української анімації як цікавих ідей став вимальовуватись яскраво. Цей напрямок закріпився і в подальшій цікавості міжнародних фестивалів короткометражною українською анімацією та пропозиціями про українські програми в інших країнах.
Проте, явно організатори та студії поїхали на ринок не за тим. Крім завершених фільмів були заявлені та складали дизайн стенду (за словами організаторів ринку, вони не дуже обізнані про українісью культуру, тож побачивши наш дизайн не просто зітхнули з полегшенням, але і зраділи - у кількох національних стендів український дизайн викликав навіть відверте захоплення), 8 українських проектів на стадії розробки. Офіційне відкриття стенду - 14 червня. Коротко про Україну та новий закон (Сергій Неретін), про Асоціацію та про учасників.
"Віктор_робот" - повнометражний фільм студії «Червоний собака» - Історія про Віку - примхливу дівчинку з майбутнього, що має синє волосся. Віка втікає від батьків й потрапляє в місто зламаних роботів. Вона знайомиться з маленьким механіком і нарікає його на свою честь - Віктором. Віка й Віктор разом розкривають таємницю зламаної зірки.
Що шукав на ринку Віктор_робот? Консультації з технологій організації процесу (виявилось, що технологічно нам є не тільки чому повчитись, але і чому повчити), методик навчання аніматорів для виробництва - є попередня домовленість з Датським кінематографічним коледжом щодо обміну програмами, а в перспективі і студентами. Виявилось, що багато студій та шкіл бажають дружити студіями, тож питання про кількісний склад студії, навчання, програмне забезпечення були не менш важливими ніж художні образи фільму.
Анімаційний серіал «Мама поспішає додому» студії Glowberry, що увійшов до конкурсної пітчингової програми проектів MIFA - зроблений по вже улюбленій книжці дуже яскравий проект.
Категорія має 3 категорії призів: Disney Channel Prize (5 тис. євро та промоція), Ciclic Prize (резиденція для виробництва пілоту) та копродукційний приз від Франції La Fabrique des Formats Prize (до 50 тис. євро для виробниицтва франкомовної версії за умови такої ж суми з конкурсанта). Як вже відомо, екперти пітчінгу у наданні Disney Channel Prize ( вагались у виборі між «Мамою» та «Alien Sitter» - історією про інопланетян, які живуть серед людей.
Тож, почесне друге місце для «Мами» - це не тільки відзнака якості ідеї, але для команди можливість отримати відгуки та експертне бачення проекту.
Взагалі MIFA - частина фестивалю, бо студії які представляють проекти в конкурсі одразу ж привертають увагу на ринку. З іншого - це окрема царина технологій, ідей, бізнесу, договорів та переговорів. Якщо ти не встиг на фестивальний показ (а черги навіть з зарезервованими квитками були величезні) - ти завжди можеш знайти можливість подивитись бажане на ринку або в відеорумі. Перший раз в історії MIFA була окрема частина для фундацій, компаній програмного забезпечення та інституцій супутнього бізнесу (іграшки, ігри, сувеніри та інші прояви «мерчандайзингу»). Важкий вибір між конференцією, майстер-класом за прикладом відомого фільму та можливітю на стенді пройти повний цикл технології виробництва приходилось робити щонепівгодини. І в цьому всі учасники національного стенду показали себе єдиною командою - розподілились майже на все, представляючи інтереси і кожного українського аніматора та художника і всієї анімаційної країни. Озброєні продакшн-гайдом та каталогом, більш ніж 20 учасників намагались неперетинатись у подіях, контактах та зустрічах, прагнули якнайбільше навчитись та отримати досвід. А найстаріший в Україні Міжнародний фестиваль анімації «Крок» взагали виявився втіленням образу України та чарівним словом у випадках, коли перепитивали «Юкрейн?».
Трансмедійний проект студії Лісенбарт «Марійчин першосвіт» (на стенді «Sart Babies) - натхненний народженням та зростанням доньки, режисер та власник студії Дмитро Лісенбарт розробив навчально-розважальний проект для малечі.
"23 образи Петрика П’яточкина" - проект повнометражного фільму від студії KAPI; Автор сценарію - Лариса Гузеєва. Не раз перевидана книжка, перетворилась на проект повнометражного фільму з дуже цікавим художнім рішенням. Доречі, проект буде вже найближчими днями брати участь у 10 пітчінгу Держкіно.
Проект «Кобзар» від Максима Прасолова класична поезія представлена через сучасне бачення, в сучасному моушн-дизайні
Такого роду твори поєднуюють дуже складне графічне мистецтво роботи зі спеціальними візуальними ефектами.
Студія Анімаград представила 2 проекти, проте акцент зробила на «Мавка - лісова пісня». Стендова презентація трейлеру була оригінальною та запам’яталась багатьом. Тож, взявши високу планку, Мавка в дуже складній ситуації виклику - бути відповідною 3д високого рівня, зберігаючи при цьому автентичний образ, заявлений у арті. Отримавши свої перші позитивні відгуки від професійної креативної аудиторії - черга за анімаційними тестами та рендером окремих сцен.
Міжнародний фестиваль Linoleum, засновником якого є Михайло Царьов, за часів Майдану переїхав та закріпився у Києві. Тож програмний директор фестивалю Анастасія Верлинська полювала на майбутне жюрі та конкурсантів.
Український національний стенд об’єднався Українською Анімаційною Асоціацією, тож крім цього були зустрічі з представниками інституцій, фондів та шкіл різних країн. За досвідом спілкування різні міжрнародні асоціації мають схожі виклики та питання - творець, виробництво, освіта, ринок.
Після фестивалю є така собі рефлексивна печаль - тенденції розділення фестивалю і ринку спостерігають самі організатори. Iдеї «що купується, то і виробляємо» захоплюють достатню кількість людей. Можливо образ продюсера Nickelodeon, який запросто сідає на фестивальний велосипед та мчить з показа на конференцію - це данина минулому. Зберегти анімацію як мистецтво, а не тільки як утилітарний сервіс - одна з додаткових місій фестивалю сьогодні. Зберігти відкритість продюсерів художникам і режисерам, довіру творчості та пошуку власного шляху за умови спокуси наслідування «готовим схемам» - з цим сумом я залишаю (з надією на наступний рік) Ансі.