Сьогодні ми можемо провести аналогію із цим явищем, розглядаючи політичну ситуацію в Києві перед виборами міського голови. Маємо на це певне право, адже мова йде, в тому числі, про вихідця із професійного боксу, чинного міського голову Віталія Кличка, який разом зі своїм штабом ламає голову як би перемогти на чергових виборах, які будуть проходити уже в два тури, а для перемоги потрібно набрати абсолютну більшість голосів киян. Багато експертів сходяться на тому, що ціла низка кандидатів може перемогти Кличка в другому турі. На це є ціла низка причин. Не будемо на них зупинятися, адже вони вже давно озвучені та зрозумілі.
Лишається лише питання, до яких хитрощів вдасться команда Кличка та його технологи для того, щоб діючий мер зміг знову радувати забудовне лобі в кріслі, до якого він вже встиг звикнути. Вихід може бути вже знайомий нам з 1999 року. Подібним нас лякали і перед виборами президента, які відбулися раніше, ніж планувалося з відомих причин.
Так от Кличкові в другому турі потрібен буде «опонент». Кандидат, який не зможе перемогти його ні за яких обставин.
Минулого тижня столичний випуск «Вєстєй» на першій шпальні містив промовистий заголовок, який анонсував складний вибір киян, який їм доведеться зробити восени.
Так от, за версією Гужви і компанії, конкуренцію Кличку можуть скласти колишній мер Олександр Омельченко (почекайте сміятися) і Борислав Береза. Перший, до речі, вже оголосив про похід на вибори. Раніше всіх оголосив Кличко. Омельченко другий кого вже точно можна вважати де-факто кандидатом в мери.
Давайте умовно назвемо це операцією «Опонент». Гадаю, саме хтось із двох названих політиків і виконає роль того самого опонента. Можливо обоє розглядаються в такій іпостасі. В них абсолютно різний електорат, який складно буде поповнити в другому турі.
Обом явно створюють сприятливі умови для нарощування рейтингу, але рівно на стільки, на скільки це буде допустимо. У випадку з Березою це відчувається дуже сильно. Останнім підтвердженням може слугувати сесія Київради 23 липня, коли Береза, прибувши до зали засідань, здійняв гвалт, кричав, перебивав виступаючих. А депутати від УДАРу, в тому числі, секретар Рєзніков, який дуже майстерно з такими речами розправляється, дуже спокійно на це реагували. Так, наче все йде за планом.
В будь-якому разі зрозуміло, що легкою прогулянкою для Кличка ці вибори не стануть. Він багато в чому залежить від підтримки Банкової, яка не поспішає її забезпечувати, нетривкого союзу із Самопоміччю та власних помилок… якщо це були помилки.
Подібний сценарій організувати буде складно, адже це, все ж таки, політика, а не боксерський ринг, де все залежить від більш вузького спектру факторів. Я поки що схильний вірити, що є фігури, які зможуть втрутитися і поламати його реалізацію. Проте, питання в тому, чи використають вони свій шанс.
Звичайно ж, зручніше виходити на політичний ринг із обмеженим у можливостях суперником, який завідомо має дуже мало шансів перемогти, правда, Віталію Володимировичу?