«Режим» - це насправді лише спосіб ухвалення рішень державою стосовно людей. Чим складніший спосіб ухвалення рішень, тим безпечніше для людини.
Демократія - режим з найскладнішим способом ухвалення рішень. Має бути розподіл влади, щоб уряд, парламент і суди один одного контролювали і стримували. Має бути влада держави і влада громад (місцеве самоврядування). Військо і поліція (тобто застосування сили) мають бути під контролем парламенту. Так само парламент повинен затверджувати бюджет і всі зміни до нього.
Всім, кому не подобається український парламент, зауважу - чим сильніший парламент, тим сильніша демократія, тим захищеніша людина. Наша демократія незріла, бо парламент не контролює всю виконавчу владу, зокрема ту частину, що належить президенту. Як наслідок нема якісного контролю за бюджетом і застосуванням сили.
Режим воєнного стану - це спрощений режим прийняття рішень. За такого режиму не працює розподіл влади. Виконавча влада, зокрема військові, можуть приймати рішення без будь-якого контролю. Військові можуть перевіряти людей і майно, користуватися їхньою власністю. Можна зупиняти роботу органів місцевого самоврядування. Можна змінювати бюджет без згоди парламенту.
Режим воєнного стану дуже потрібен в умовах фактичної загрози, щоб військові могли швидко, але законно, виконувати свої функції. Тому воєнний стан треба було вводити на Донеччині та Луганщині ще з квітня 2014 року.
Але режим воєнного стану дуже небезпечний, коли загрози нема. Бо ті, хто отримують надзвичайні повноваження без реальної загрози, починають нудитися. Тоді вони придумують приводи і загрози, щоб застосувати свої надзвичайні повноваження. Так, зокрема, народжується диктатура.
Режим воєнного стану для виконавчої влади і військових дає ефект ейфорії, з якого, як з будь-якої залежності, вийти не просто. Саме тому треба назвати причини, територію, строки і вичерпний перелік прав і свобод, які можуть бути обмежені. Чим жорсткіше врегульований вхід у воєнний стан, тим менш болючим буде вихід з нього.
Режим воєнного стану формально ми ввели вчора на 30 днів у десяти областях України. Однак елементи режиму воєнного стану запроваджені в Україні давно - собливий період, військово-цивільні адміністрації, повноваження для командувача ООС обмежувати права людей. Проблема цього гібриду - це реальні обмеження, притаманні воєнному стану, з яких не намальований маршрут виходу. (І це я вже намагалася розтлумачити не один раз).
І, зрештою, стосовно воєнного стану для Криму. У Криму вже діє окремий режим - режим тимчасово окупованої території, визначений законом. Цей режим означає, що на тимчасово окупованій території не діють органи державної влади України і заборонена взаємодія з окупаційною адміністрацією. Режим воєнного стану не може застосовуватись там, де держава не контролює територію і людей.