Я працюю вихователем в «ОХМАТДИТ» понад тридцять років, хоча за освітою вчитель російської мови та літератури. Моє основне завдання – зробити усе, аби хвора дитина почувала себе в лікарні комфортно. Ще ми готуємо дитину до медичних маніпуляцій, щоб у неї не було страху. Уся моя педагогічна робота дає можливість дітям забути, що вони знаходяться у стінах лікарні, відчути і повірити, що вони вилікуються та заживуть повноцінним життям, радітимуть сонцю, здійснять свої мрії.
Я би хотіла розповісти про одну нашу пацієнтку. Це дівчинка з Донецьку. Її звуть Настя. До нашої лікарні вона потрапила в 10 років з діагнозом «системний червоний вовчак». Хвороба дівчинки позначилася на її психологічному й емоційному стані.
Проте завдяки правильній методиці лікування, хорошій та легкій атмосфері Настя почала проводити більше часу в ігровій кімнаті. Після використання методик арт-терапії дівчинка пішла на контакт із медперсоналом, що поступово призвело до одужання. Настя ще тоді мені розповіла про свої мрії навчатись у Києві.
Ми з лікарем Оксаною Грищенко спостерігали динаміку її одужання. Було помітно, як Настя входить у медикаментозну ремісію, а її психологічний стан стає все більш стабільним.
Минають роки, ми з Настею та її мамою стали друзями. І ось Настя вже закінчила школу. В мене лунає телефонний дзвінок, голос Насті: «Валентина Василівна, вітайте, я студентка Київського Національного університету ім. Т. Шевченка. Тепер я Ваша колега!» Емоції зашкалюють, по обличчю побігли сльози.
Такі моменти примушують рухатися нас далі та працювати на повну силу! Розумієш, що твоя праця необхідна. Але для того щоб таких результатів було більше, потрібні умови, яких, на жаль, у нашій лікарні не вистачає.
Майже чотири роки у педіатричного та ендокринологічного відділень спільні палати. Приміщення, яке раніше займало відділення ендокринології, знесли під будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу. Тому в нас завжди черга на госпіталізацію.
Відділення непросте. Це тільки здається, педіатрія, однак у нас найважчі випадки з усієї України. Мені як педагогу дуже хочеться бачити нову сучасну лікарню: просторі палати, укомплектовані ігрові кімнати, гарно облаштовані дитячі майданчики та зал для проведення святкових ранків.
Одужання – процес довготривалий. Комфортні умови, сучасне обладнання та висококваліфіковані спеціалісти підвищують шанси дитини повернутися до нормального життя.
Ми з дітьми та їх батьками віримо, що лікарня добудується. І це буде лікарня європейського рівня.