Загроза переростала у масові інфекції та чуму. Метод старий, але використовується й донині, останній гучний випадок - почався у 2007 році, так звана Неаполітанська сміттєва криза. Даний бізнес на півдні Італії завжди був прерогативою мафії, який вона використовувала для політичного впливу, шантажу та самозахисту.
Схожа ситуація сьогодні складається і в Україні, коли Львівський міський голова Андрій Садовий свою бездіяльність у питаннях утилізації сміття намагається конвертувати у політичні рейтинги, або хоча б уникнути іміджевих втрат. А Президент замість того щоб допомогти вирішити НС, топить свого політичного конкурента.
То що сталося у Грибовичах?
Пожежа, загибелі, екологічна катастрофа, неадекватна поведінка Садового перед місцевою громадою, звернення до Порошенка про введення надзвичайного стану та реакція Гаранта: вивозьте сміття, а не займайтесь політикою. Це якщо коротко. А якщо прямо, Президент виводить із зони комфорту мера Львова, який веде свою політичну гру. Легко відбиваючи будь яку критику, переводячи дискусію у релігійну риторику, набираючи рейтинги на втратах діючої влади. І готується зайняти місце Порошенка на Банковій.
Правда, у Грибовичах не вийшло, Мер спіткнувся. Ситуація, яку здавалось би можна вирішити за лічені дні та без людських втрат, переросла у трагедію та політичне протистояння, яке по своїй резонансності перекрило навіть «Чорну книгу регіоналів».
Київ не хоче почути Львів (с)
В той же час, риторика Садового та його прибічників починає бути схожою на риторику деяких представників Донбасу, яких не задовольняла політика офіційного Києва. Котрий не помічав їх проблем, а усю повноту влади затискав виключно у своїх руках.
Але чи дійсно сміття стало проблемою для Садового? Суть проблеми не в смітті, і навіть не в корупції на смітті. Яка процвітає по всій країні, і є таким же “неписаним бізнесом мерів”, як енергоресурси для Президента.
Адже сміттєві скандали були в Одесі, Тернополі та Дніпрі, але всі вони були більше пов’язані не з “великою політикою”, а швидше із переділом комунальних бізнесів. Даний же конфлікт має усі ознаки політичної інтриги національного масштабу. Тут зійшлись дві сили, два кандидати в Президенти, на наступних виборах. Більш того, для чинного Президента Садовий окремо цінний випадок, так як той грає на тому ж електоральному полі. Та нещадно критикує Порошенка на своїх медіа ресурсах.
Старт президентської кампанії
І даний випадок, якщо не вірити конспірологам що він дійсно випадок, а не спланована акція, дійсно шанс для президента “присадити” норовитого мера та його нелояльну фракцію.
Тим часом сценарій набуває свого розвитку і сміття уже не єдина проблема Садового на його вотчині, наприклад сьогодні там проходить мітинг за проведення виборів до районних рад. Так би мовити вимога горожан не ущемляти демократію в місті Лева, перестати займатись великою політикою, а більше зосередитись на комунальних питаннях, за які Садовий несе відповідальність. А ще, таку ініціативу реалізували нещодавно депутати Самопомочі у Києві. Ну дуже схоже на “атветочку”.
Доречі, джерела наближені до БПП, на правах анонімності кажуть що акція із мітингом не випадкова. Але хтозна, доказів немає, але факт самого мітингу та пожежі є.
Які висновки можна зробити із “Сміттєвої трагедії”
Президентська кампанія не просто стартувала, вона обіцяє бути дуже жорсткою та багатоходовою. Політики уже почали мобілізацію сил та компроматів.
Перше – у Садового стався електоральний перелом, рейтинг вперше піде вниз. Також розбився ідеальний образ мера-інтелігента, який може все, але при тому дуже скромний та чесний. Легенда дала тріщину.
Друге – Порошенко бере жорсткий курс. Після падіння рейтингу та низки скандалів, в свою адресу, він розуміє що підняти рейтинг швидко не вийде, тому команда взялася за зачистку конкурентів: справи проти радикалів, повернення Савченко, смітники Садового. Звичайно це все "попахує" конспірологією, але це тільки для тих, хто не хоче бачити всієї брутальності української політики, яка почала бути схожа на вияснення відносин італійської мафії. З іншої сторони, все це точно так же може бути просто серією випадковостей.
Третє – президент може спробувати ще в цьому політичному сезоні поставити в парламенті на голосування Закон про особливий статус Донбасу. Що власне розірве Раду, включно із коаліцією на дрібні частини. Підтвердженням чого – демарш Авакова на засіданні Кабміну, марш Азову та низка більш тонких натяків.
Сміття в Грибовичах стали тільки початком сміттєвої теми в українській політиці, перенесення війни зі Сходу у столицю та зміни боротьби за державу, на боротьбу виключно за владу.