25 листопада. Температура повітря 0°, -1° С.
Води в місті немає. Відсутня каналізація. Холодні батареї. Не працюють підприємства, школи, дитячі садки, ясла, їдальні, інститути … Місто паралізоване. На роботу вийшли лише держслужбовці. До вечора в жилих будинках і гуртожитках з’явились неприємні запахи. Унітази в багатоповерхівках міста забиті.
26 листопада. Температура повітря +2° С.
Тиша. Вітру немає. Води немає. Світла немає. Батареї холодні. Каналізації немає. Вулиці намагаються розчистити від завалів повалених дерев та гілок. Ніякий транспорт не може проїхати ні в місто, ні з міста, ні по місту. Багато людей з відрами в пошуках води. У кількох місцях у місті завезли картоплю. Продають прямо з машин відрами. Черги величезні, в основному студенти. Всі навчилися робити скіпи ..
27 листопада – 2 грудня. Температура повітря 0°, +2° С.
Тиша. Туман. Почастішали випадки грабежів. Вулиці патрулюють групи дружинників з міліцією. З продуктами сутужно. Але стали підвозити. Завали дерев на дорогах розчищені.
Поруч з будинками в скверах, парках, з'явилися імпровізовані туалети. Каналізація все ще не працює. Подали електроенергію на центральні вулиці. Підключили енергопоїзди і дизель - генератори кораблів, які стояли на причалах. Велика кількість ремонтних бригад з різних міст відновлюють лінії електропередач.
2 – 4 грудня. Температура повітря +4°, +6° С.
Все більше і більше освітлюються будинки та вулиці. Інфраструктура відновлюється. Запрацювали магазини.
4 грудня. Температура повітря +4° С
Місто підключено до електроенергії в повному обсязі! З’явилась вода!
Працює каналізація! Батареї теплі!
Ці події відбувалися на моїх очах в місті Одесі в 1975 році, коли я навчався на першому курсі Політехнічного інституту на факультеті «Атомної енергетики». Вони мене настільки вразили, що протягом багатьох років моєї роботи в енергетиці, як на робочих спеціальностях, так і керівних посадах, я виходив з того, що ні за яких обставин не можна допускати подібних ситуацій. Навіть стихії потрібно протистояти. Тому що енергетика це не тільки головна цивілізаційна складова, а й основа безпеки нашого життя!
Мені абсолютно не зрозуміло чому ж більше ніж через сорок років, керівництво нашої країни робить все можливе, щоб така хроніка подій стала можливою для всієї нашої країни на 25-му році незалежності України.
Немає пояснень тому, що відбувається в електроенергетичному та теплофікаційному комплексі країни.
Рахунки найбільших компаній виробників електроенергії Енергоатому, Київенерго, Центренерго заблоковані і заарештовані вже кілька місяців. Роботи з ремонтів, реконструкції не проводяться. Не реалізуються заходи щодо безпеки роботи АЕС.
Паливо на зиму не закуповується, в тому числі і ядерне для атомних станцій.
Рахунки практично всіх теплопостачальних компаній всієї країни заблоковані і заарештовані. Ремонти не проводяться.
Заборгованість за енергоресурси зросла до сотні мільярдів гривень.
Перед підрядними організаціями - величезна заборгованість за виконані роботи. Борги по зарплатах. Тисячі сімей без коштів для існування!
Чергова рулетка перед майбутньою зимою. Пройдемо? Чи не пройдемо?
На цей раз можемо не пройти і будемо жити за одеським сценарієм і не десять днів, а значно більше.
Ми повинні всі разом не допустити такого сценарію. Ми повинні зробити все можливе і навіть неможливе. Незалежно від того, які причини того, що відбувається сьогодні в енергетиці, або це надприбутковий бізнес можновладців, непрофесіоналізм і безпорадність нинішнього керівництва країни, або ми йдемо семимильними кроками для початку до енергетичної залежності від нашого східного сусіда.