Хочу сьогодні згадати роботу районних рад Києва, а так як я був депутатом Голосіївської районної в м. Києві ради V скликання, зупинюся на прикладі Голосіївського району.
В Голосіївській райраді було 60 депутатів і можна по-різному до нас ставитись, але саме районні депутати були тією ланкою, яка зв’язувала громаду району із органами місцевої влади. Мешканці знали до кого звернутися і, головне, з кого спитати. На відміну від райдержадміністрації, районна рада не підпорядковувалась Київській міській владі, а тому представляла і відстоювала інтереси саме жителів, а не чиновників. Не раз доводилось сперечатись та лаятись із керівництвом міста, вирішуючи ті чи інші проблеми мешканців та району.
За поданням районної адміністрації районні депутати затверджували районний бюджет, керуючись питаннями життєдіяльності району, виходячи з потреб Голосіївського району і його населення, та контролювали його виконання. І повірте мені, що це був важкий процес, бо кожна служба відстоювала свої бюджетні запити.
Після ліквідації, неодноразово, ходили розмови про, начебто, економію коштів, але депутати районної ради працювали на громадських засадах, а апарат ради складав 15 чоловік, тобто, зекономили на нас небагато. Хаос почався з першого дня після ліквідації – жителі були в паніці і незнали куди їм іти із заявами, зверненнями, договорами, а відповіді на це питання на той час не міг дати ніхто.
Сьогодні ліквідацію районних рад відчуває вся громада і, навіть, ті хто постійно нас критикував кажуть тепер «раніше було краще, повертайтесь». Адже, навіть, таке елементарне питання як прорив труби в будинку раніше вирішувалось в значно коротший термін. І коли сьогодні мені телефонують мешканці і просять допомогти з житлово-комунальними проблемами то неможуть зрозуміти, що повноважень вже немає, скаржаться, що тепер їм немає куди звернутися, так як нікуди не достукатися.
Я не буду заперечувати, що, звичайно, були погрішності, були помилки, але ми не соромились вчитися і наприкінці каденції ми були вже значно мудрішими і досвідченішими. Сьогодні більшість із 60 моїх колег активно впроваджують набутий досвід депутатської діяльності на благо України, рідного Києва та району. Зокрема, один став народним депутатом України, 2 депутатами Київради, 2 із них очолюють департаменти та відділи столиці, 7 із них займають керівні посади в районі, 3 продовжують наукову діяльність (серед депутатів в нас були і професори, і академіки), 2 кандидати наук, 2 Заслужених юриста України, 10 помічників народних депутатів у Верховній раді України, 2 директори великих міських комунальних підприємств, 2 директори шкіл району, 5 пішли на заслужений відпочинок і передають досвід молодим, 2 моїх колег, нажаль, вже немає з нами. А більшість і без посади продовжують працювати на благо Голосіївського району і боротися за інтереси його мешканців.
Саме райради давали унікальну можливість місцевим громадським активістам розбудовувати район, місто, державу. Тобто, райради були такою собі кузнею кадрів для місцевого самоврядування та державної служби, для багатьох це стало стартовим майданчиком.
Можливо, 60 депутатів в районі це забагато і представників громади в районі може бути менша кількість, але я переконаний, і більшість голосіївців мене підтримують, що районні ради в столиці (тим більше, в Європейській столиці) мають бути, це є основа місцевого самоврядування. Єдине, мабуть, все таки, на рівні району краще повернутися до мажоритарної виборчої системи. Тому, що я впевнений, на рівні району, в більшій мірі, немає бути політики, має бути лише місцеве самоврядування, обов’язково співпраця з громадою і господарство.
На жаль, сьогодні міським бюджетом, сформованим зі сплачених киянами податків, землею та комунальним майном київської громади розпоряджається людина, призначена абсолютно без участі киян + нелегітимна Київрада, яку також ніхто не обирав.
Цікаво, що у вотчині нинішньої правлячої сили – місті Донецьку – райради існують. Мабуть, тому що там районні ради регіоналами повністю «контрольовані».
В 2011 році ми разом з головою фракції «Батьківщина» в Київраді Т.Меліховою та депутатом Київради С.Мельником подали позов до суду щодо незаконної ліквідації в м.Києві районних рад і адміністрацій, але рішення до цього часу немає.
Цікаво, що ліквідаційні комісії ліквідують районні ради вже 3 роки і до цього часу ще не ліквідували й на паперах райради в Києві ще існують. То можливо ми, шановні колеги-депутати, повернемося до роботи?