Гадаєте, порушників суворо покарали? Не факт. За продаж медичних препаратів, які не відповідають вимогам стандартів, норм, правил і зразків щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки, продавцю загрожує покарання за статтею 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення – тобто, штраф (340-1700 грн). Найчастіше це випадки порушення упаковки лікарського засобу, умов зберігання чи терміну придатності препарату. Такими штрафами, звісно, зловмисників не налякаєш.
Реальне покарання загрожує лише злочинцям, які займались виготовленням та збутом фальсифікату. В 2019 році Верховна Рада посилила покарання за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів. За статтею 321 КК України злочинцям загрожує від 5 до 8 років, у випадку особливо тяжких наслідків – довічне позбавлення волі.
На жаль, ми не маємо статистики, яка кількість з виявлених Держлікслужбою фактів порушень дійшла до суду. Та зрозуміло, що істотних результатів у боротьбі зі фальсифікаторами досягти не вдалось. В будь-якому разі 100 порушень – це крапля в морі. Реальні масштаби продажу неякісних чи підроблених медичних препаратів через інтернет в десятки, якщо не в сотні разів більше.
Напевно, єдиний шлях ефективно вирішити проблему – відокремити офіційну інтернет-торгівлю від «сірих» торговельних сайтів. Дати можливість українцям уникати сумнівних мережевих ресурсів, де представлена продукція незрозумілого походження і умов зберігання.
17 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами». За законом, замовити онлайн можна будь-які лікарські засоби доступні у звичайній аптеці, медпрепарати за електронним рецептом, зокрема, за програмою «Доступні ліки» для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою, цукровим діабетом. Заборонено продаж через інтернет медикаментів, у складі яких є наркотичні, психотропні речовини та прекурсори.
У прикінцевих положеннях закону Уряду надано три місяці на розробку нормативно-правових актів та створення Реєстру ліцензіатів - компаній, які мають право займатись інтернет-торгівлею ліків. Відповідний проєкт постанови Кабміну вже розроблений та розміщений для обговорення на сайті Держлікслужби.
У проєкті постанови вказані такі вимоги до інтернет-аптек: займатись інтернет-торгівлею може лише реальна аптечна мережа, яка працює більше 2 років та налічує не менше 10 аптек. Інтернет-аптека, крім продажу, забезпечує безкоштовну онлайн консультацію фармацевта. На сайті аптеки повинна розміщуватись ліцензія, гіперпосилання з якої веде на Реєстр ліцензіатів Держлікслужби.
Ліцензія для онлайн-торгівлі медпрепаратами не потрібна, для включення до реєстру аптечна мережа просто подає документи про матеріально-технічну базу та кваліфікацію працівників, а також договір із поштовим оператором на доставку товарів.
Звичайна служба доставки не може займатись ліками, це дозволено лише оператору, що внесений до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку. Адже за дотримання умов перевезення (в багатьох випадках доставка можлива лише в термобоксах) відповідає саме оператор, а не інтернет-аптека. Крім того, оператор гарантує, що покупець зможе безкоштовно повернути медичний препарат, якщо йому доставлять ліки з іншою назвою, ціною чи дозуванням.
Перелічені вимоги не дозволять потрапити до реєстру компаніям-одноденкам, керівництво яких нереально притягнути до відповідальності.
Очікуємо на ухвалення проєкту постанови Урядом найближчим часом. Питання відокремлення «білої» та «сірої» інтернет-торгівлі сьогодні актуальне як ніколи.