Тала вода, сильні дощі стали каталізаторами тих процесів, які вже давно непокоять фахівців, громадськість, місцевих жителів, але поки не потрапляли в поле належної уваги влади. Очевидно, що забудовники зовсім не враховують складний київський рельєф. Їм так і хочеться розмістити чергову висотку на пейзажному пагорбі - продавати квартири з панорамним видом на місто вигідніше. І хто подумає про те, що над законами фізики не владні ніякі інвестори столичного житла. З квітня, нарешті, міська влада стала говорити про надзвичайну ситуацію на шести постраждалих ділянках. Тепер серйозні проблеми виникли вже в одинадцяти місцях. Більше того, влада навіть заговорила про можливість відселення мешканців дому на Батиєвій горі. Місцеві жителі категорично не згодні з таким способом вирішення їх проблем. Причому, перед стихією рівними виявилися всі: в одному човні і жителі звичайних будинків, і власники дорогих печерських котеджів.
На запит Громадської ради до КМДА, остання відповіла детально (повний перелік тут). 139 ділянок потребують проведення протизсувних робіт, усунення порушень, які були допущені у ході забудови, однак грошей у міського бюджету поки немає, як не було і на цілеспрямовану профілактику, наприклад, дощової каналізації. У Тверському тупику через погану експлуатацію дренажної штольні, побутової та дощової каналізації, відсутності правильно працюючих поверхневих стоків періодично виникають провали і деформації асфальту на території будинку 6/8. Надалі можуть виникнути зсуви на прилеглому до будинку схилі.
Під загрозою не лише житлові будинки, а і туристичні принади Києва, розташовані на Печерських схилах. Аскольдова могила на Парковій дорозі, де ще у серпні 2012 року на схилі виник зсув ґрунтів на площі біля 700 кв. м. Фахівці констатують загрозу повторних зсувів та руйнування паркової території і Набережного шосе і рекомендують невідкладно виконати протизсувні заходи. У зоні ризику схил Міського саду в районі Водно-Інформаційного центру та пішохідного мосту над Парковою алеєю. Зафіксовано опливини біля пішохідного мосту об’ємом близько 50 куб.м. Є загроза руйнування паркової території при подальшому розвитку зсувних процесів Печерського плато вздовж Паркової дороги включно зі схилом навпроти стадіону «Динамо». Великий зсув на схилі біля Маріїнського парку на ділянці від Музичної раковини до оглядового майданчика (площа зсувного схилу складає біля 8500 кв.м.). Руйнується ділянка Дніпровського схилу на Фестивальній алеї навпроти пішохідного мосту «міст закоханих». І так далі.
Кабмін отримав кілька звернень КМДА, але ще не знайшов часу їх розглянути. І це незважаючи на те, що під серйозною загрозою – Паркова дорога, в самому центрі столиці. Начальник Спеціалізованого управління протизсувних і підземних робіт (КП СУППР) прогнозує катастрофічні наслідки, якщо ремонтом дороги не зайнятися вчасно. Але при цьому навіть проекту ремонту поки немає. В цілому на протизсувні роботи потрібно від 100 до 290 мільйонів гривень. Місто готове залучити компанію, яка приступить до робіт у кредит.
Голова КМДА підтвердив, що приватна хаотична забудова є причиною руйнування київських схилів. Однак не скрізь проблеми створили забудовники приватного житла або гаражів. Наприклад, у 2011 році при будівництві залізнично-автомобільного мосту через Дніпро і автодорожньої розв’язки з Наддніпрянським шосе допускалися порушення, були підрізані схили Ботсаду імені Гришка, але замовники - Південно-Західна залізниця – і підрядник проігнорували листи КП СУППР. І навіть схили не укріпили. Тепер там небезпечна ситуація, на проїжджу частину можуть падати дерева, можуть обвалитися конструкції при з’їзді з мосту у бік Столичного шосе.
Що робити в цій ситуації? Дійти серйозних висновків. Вимагати більше контролю і над планами забудови міста, в тому числі його історичної частини. Адже експерти ЮНЕСКО у свій час були незадоволені станом Софії Київської, загрозу руйнування якій становлять новобудови з підземними паркінгами в безпосередній близькості від пам’ятки світової культурної спадщини. Слід змінити пріоритети бюджетної політики, усвідомити, що турбота про збереження і безпеки київського ландшафту є стратегічною метою, яку не можна обділяти фінансуванням. Громадські діячі повинні залучати більше уваги до цієї проблеми, ігнорування якої може мати найсерйозніші наслідки для життя і здоров’я киян.