Сенс їхньої роботи простий. Є Микола Точицький – представник України при Раді Європи, який 99 відсотків часу проводить з провладними делегатами, а до опозиційних підходить хіба привітатися, і то не завжди. Він оббігає всіх кого тільки можна, щоб депутати від ПР мали всі необхідні зустрічі. Сенс і є квінтесенцією політики ПР в міжнародних організаціях – щоб Україну ніяк не згадували в резолюціях в негативному контексті. Взагалі.
Цього разу подразнюючим фактором виступила резолюція про розділення політичної та кримінальної відповідальності. Головні фігуранти доповіді – Тимошенко і Луценко, проти яких Янукович використав кримінальний кодекс з метою зведення політичних рахунків. Доповідач, депутат з Нідерландів Пітер Омтцигт, включив в проект резолюції прізвища Тимошенко і Луценка, що стало і головним об’єктом докладання зусилль збоку Івана Попеску та тушки-регіонала Володимира Пилипенка (який, до речі, був разом з Тимошенко у команді переговорників в Москві під час укладання тої самої угоди, коли входив до БЮТ).
Що вони тільки не робили щоб переконати депутатів! Було забавно спостерігати як ці двоє ледь не хапали за рукави піджаків депутатів різних країн і просили підтримати виключення прізвищ. Потім ці депутати підходили до нас і питали нашу думку. Ми, як представники опозиції, були не проти – бо використали простий принцип: вимагай більшого, щоб добитися необхідного. Включення подразників в проект резолюції був для того щоб регіонали боролися з наявністю прізвищ у проекті, але не помітили головного: у тексті доповіді, яка є невід’ємною частиною резолюції, містилися дуже жорстки оцінки дій українського режиму разом з прізвищами Тимошенко і Луценка, містилися і імена виконавців брудної роботи на кшалт Кузьміна та інших, що у майбутньому стане для ЄС головною підставою для запровадження проти них персональних санкцій. Коротше, кажучи, ми добилися свого, змусивши регіоналів розбиватися лоба у війні з вітряками. А дуже важлива для української опозиції резолюція та доповідь були ухвалені одноголосно!
Регіонали настільки захопилися іменами опозиціонерів, що взагалі не звернули увагу на резолюцію по ЛГБТ. А там Україну прямо згадали у через законопроект іншого одіозного ПРівця Колесніченко і піддали нищівній критиці за законопроект про заборону пропаганди ЛГБТ, а пунктом 8.1.1 наполегливо порекомендували владі брати участь в гей-парадах. При цьому це було зроблено руками соціалістів, до групи яких входять Попеску та Пилипенко.
Загалом, літня сесія виявилася продуктивною. Серйозна резолюція про загрозу корупції у Європі загалом і про те що треба по ній бити сильніше. Українська влада у тій доповіді отримала найгірші оцінки серед всіх країн-членів Ради Європи і лепутати від ПР цей гол теж пропустили. Дуже важливою стала резолюція про сітуація з медичним обслуговуванням в Європі та термінова резолюція про забезпечення мирних зборів та свободи ЗМІ. Власне, тепер питання, до яких рішень ПАРЄ керівники України будуть дослуховуватися? Бо вибіркове правосуддя, за яке ЄС критикує Київ, може перерости і в критику за вибіркове виконання рішень міжнародних інституцій.