Я нагадаю, що грошова оцінка земельних ділянок в м. Києві здійснюється згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами та рішенням Київської міської ради усі роки існування нашої держави, і остання з них проходила у 2007 році. Ця методика оцінки діє й досі і, до речі, зовсім вже не відповідає реальній економічній дійсності, оскільки приймалася в роки «бізнес - розквіту», коли земля в місті Києві коштувала адекватно розцінкам будь-яких світових столиць, а часто-густо перевершувала ціни країн східної Європи. Також варто нагадати, що оцінка – справа дуже потрібна, бо на її базі розраховуються ставки земельного податку та орендної плати за землю, встановлюється стартова ціна земельних ділянок при продажу права на їх довгострокову оренду на конкурентних засадах. Юридичні та фізичні особи можуть використовувати дані грошової оцінки при укладанні договорів, визначенні розмірів внеску до статутного фонду та в інших цілях, що не суперечать чинному законодавству України.
Словом, перерахунок методики оцінки столичної землі у відповідність до економічних реалій, наразі справді на часі, тому я запросила на засідання всі організації: переможців тендерів на виконання даних робіт, а також чиновників Київзема, податкової та інших фахівців.
На нараді був заслуханий звіт Департаменту земельних ресурсів КМДА, головним результатом якого стало те, що визначені переможці – розробники методики, є в принципі поважними київськими експертними установами в галузі земельної оцінки, зокрема це – Київський НДІ Землеустрою, НДІ Генплану тощо. Ми будемо слідкувати за їхньою роботу і, сподіваюсь, спільно випрацюємо справедливу та реалістичну методику оцінки. Але тут, як кажуть, собака закопана в іншому, і саме це прозвучало в доповіді представників Київської податкової: НЕ ЛАМАТИ БИ ДРОВ – З ЦІЄЮ ОЦІНКОЮ! Бо якраз, за даними податкової, станом на сьогодні тільки 56% від укладених договорів оцінки землі так-сяк сплачуються, а всі інші робити цього вже не можуть через непомірні ціни на їхні ділянки та в зв’язку із фінансовими труднощами у підприємств –орендарів.
А цифри зростають і по старій методиці, зокрема при тій же самій методиці і при старій земельній площі тільки у цьому році орендна плата за землю зросла на 146 мільйонів гривень. І це при тому, що в столиці 1500 га землі не охоплено договорами, а 5500 га – це землі під зеленими насадженнями й не охвачені договірними зобов’язаннями. На робочій групі розгорілася і дискусія про те, куди йдуть гроші, що збираються як податок за землю, чи їх використовують на покращення інфраструктури міста, на впорядкування самих земель і територій. Одним словом методика іще тільки починає розроблятись, а питань набагато більше ніж відповідей.
Згодом, я планую викласти на LB.ua більш розширену кількість матеріалів, які обговорювалися на робочій нараді, аби широка громадськість та бізнес – співтовариство могло теж брати участь у цій дискусії, та і сама група ще засідатиме не раз, але це справа усіх киян і вирішувати її ми повинні усім миром.