Про відносини з ближнім
Що робити, аби не загубити себе? Треба себе посідати, собою володіти, себе знати. Коли ти починаєш розбиратися в самому собі, то й інших починаєш розуміти дуже легко. Людина не живе на самотньому острові, а завжди живе у певних контекстах, які на неї впливають.
Наше життя – це цілковитий стереотип. Ми робимо фотокартку певної людини і спілкуючись з нею, спілкуємося з цією «фотокарткою», яку склали у власній уяві, при цьому не хочемо прийняти те, що людина може змінитися. Ми спеціалісти від інших людей, натомість боїмося пізнати себе. Тому часто наше життя є не дією, а радше реакцією на дії інших. Тобто нам простіше сказати, що він чи вона робить неправильно, натомість зрозуміти себе чи адекватно оцінити власні дії – вже набагато складніше. Важливо вчитися приймати, і найперше приймати себе. Коли ти приймаєш та розумієш себе, тоді ти вчишся приймати інших.
Три сходинки до того як полюбити ворога:
1. Прийняття дійсності
2. Прощення
3. Любов
Я не кажу, що нам треба полюбити Януковича чи Путіна, ми просто маємо прийняти те, що вони живуть у іншій дійсності. Пройде 10-20 років і ми побачимо позитив у тому, що Бог дав нам у певний історичний момент Януковича, аби розбудити усю націю. Білорусія, Росія досі не має цього піднесення.
Про труднощі
Непрості життєві обставини показують нам, чим ми дихаємо, ким є насправді. Тому у такі обставини ставить нас Бог. Не питайте Його − чому Він це нам посилає, задумайтеся чого Він нас хоче цим навчити? Ви ж не питаєте лікаря, який виписав вам рецепт: «А які будуть ліки: гіркі чи солодкі?», то чому питаєте Бога, чому з вами це сталось? Лише з віддалі часу ми починаємо розуміти наслідки певних подій.
Погляньмо на приклад блаженного Омеляна Ковча, священика УГКЦ, який перебував у концентраційному таборі, де був спалений. Багато людей і його рідні піклувались про його звільнення, проте священик розумів, що саме тут Бог покликав його служіння. Він далі виконував свої душпастирські обов’язки, а концтабір сприймав як Божий дар, називав другим місцем після неба і свідомо йшов на мученицьку смерть, допомагаючи духовно іншим.
Про мир і спокій
Важливо зберігати мир і спокій. Ми приймаємо багато дурних рішень, коли поспішаємо, коли верх беруть емоції. Не дайте себе понести! Для керівника важливо: чим складніша ситуація, тим більше він має бути спокійним: зупинитися, прийняти цю ситуацію, зберегти довіру, що усім керує Бог. Важливо розуміти, що обставини є такими як є, і прийняти їх. Коли ви примирюєтесь з Богом, тоді Бог примирює усе навколо вас.
Про зміни і працю над собою
Зміни не трапляються за один день. Часто люди хочуть змінюватися з понеділка, або починати нове життя з нового року. Проте різко нічого не відбувається. Ми міняємося крок за кроком, а не відразу: це як клубок нитки, що заплуталась, можна просто ці нитки перерізати, а можна повільно розпутувати по одній.
Проведіть над собою експеримент: на кілька хвилин не думати ні про кого, а застановитися над питаннями, хто я є. Для багатьох це складно, бо нам нудно бути собою.
Аби здобути щось у цьому світі, ми знаємо, що треба тяжко працювати. Коли ж думаємо про духовне життя, стосунки з Богом, то вважаємо, що все буде якось саме собою. Праця над собою – це найкращий бізнес, бо ти інвестуєш у себе.
Час кризи, важких ситуацій – це час, коли Бог хоче зі нами розмовляти, оскільки за інших обставин ми Його просто не чуємо. Не провокуймо Бога, аби Він «гримів» у нашому житті, спробуйте крок за кроком прикладати зусилля для свого духовного зросту, не зупиняйтесь і не знеохочуйтесь у цьому процесі.
Найкраща допомога усій Україні зараз – це праця над собою. Якщо ти працюєш над собою і займаєш відповідне місце, ти можеш робити великі речі. Якщо ти робиш все, що від тебе залежить, все, що в твоїх силах, тоді Бог даватиме тобі більше і більше. Роби те, що робиш добре, найкраще, рости, розвивайся, бо Бог тебе спитає.