Маю скептичне відношення щодо формування порядку виступів: молодим вченим надано останнє слово, навіть не в основних виступах, а в обговоренні. Від громадянського суспільства виступів не було.
Школярів згадали одним словом (реально одним, коли говорили про колективні центри-лабораторії), хоча в світі вже зрозуміли, що залучення школярів до науки є фундаментом інноваційного поступу. Про це - у доповіді Євросоюзу і в політиці багатьох пострадянських країн.
Я підтримую Прем'єра в тому, що потрібно визначитись КУДИ спрямувати кошти і ЩО ми отримаємо. Сильний виступ був і у міністра освіти Лілії Гриневич. Визначено пріоритети віце-прем'єром Вячеславом Кириленком, серед яких - молодь. Головне, започатковано діалог влади і вчених. Успіх залежить від нашого моніторингу та подання конструктивних пропозицій.
Для цього блогу - може й довгий текст. Для виступу - 3 хв, які не вистачило Громадянській платформі з реформування наукової сфери на нараді. Що хотілося донести владі та академікам?
Скажу непопулярну річ. Я підтримую месідж Прем'єра, що потрібно фінансувати не структури, не академії, не чиновників, а – науку.
Додам, з особливим акцентом на молодих вчених, залученні школярів через розвиток зеленої STEAM освіти в школах (наука, технології, інженеринг, мистецтво, математика). Освіти, яка базується на дослідно-орієнтовному навчанні і зеленних цінностях.
В умовах війни Росіі проти України додала б: STEAM+MS (+медіа+спорт як інструмент протидії інформаційній війні та збройній агресії).
Минулий рік показав, що багато малих проектів, поданих молодими вченими, не отримали фінансування. Але прорив же може бути не лише у великому проекті, який очолює академік.
Катастрофічно скоротилась чисельність молодих вчених за останні роки. 3а три роки з 2012 до 2015 чисельність молодих вчених скоротилась на 9,5 тис. І в 2015 складала 31,5 тис. (молоді вчені, які працюють лише в системі МОН). Цифри 2016 будуть ще більш катастрофічними. Тільки з Інституту математики НАН у 2016 звільнились ВСІ працівники віком до 30 років.
Нам необхідні точки зростання. Ними можуть стати наукові зелені інноваційні містечка, побудовані не на принципі конкуретності, а принципі синергетизму. Наука+виробництво+молоді вчені. З лабораторіями, з прямими зв’язками з підприємствами, із залученням інвесторів до підтримки стартапів молодих вчених. Для цього потрібен закон про меценатство. Не тільки в галузі культури, кіномистецтва, а й у освіті, науці.
Ці зелені наукові містечка можуть бути розташовані в різних регіонах на землях дослідних господарств Академії аграрних наук, яка може відразу і впроваджувати сучасні іноваційні розробки ведення органічного сільського господарства.
Тут можуть працювати і лікарні, які працюватимуть вже на нових засадах, а Академія меднаук може впрваджувати тут те, що не вдається на рівні держави. Складну реформу охорони здоров’я можна почати ТУТ. В проектах, реалізованих як пілотні молодими вченими, менеджерами. Молоддю, яка сьогодні хоче змін, але не бачить себе в системі.
В цих зелених містечках потрібно побудувати ЖИТЛО для молодих вчених, із застосуванням вітчизняних енергозберігаючих розробок.
Тут мають працювати і зелена STEAM школа, дитячий садочок для дітей вчених, дітей що приїздитимуть із різних міст та сіл. Викладатимуть самі ж молоді вчені.
Сьогодні саме ЦІ питання, а не тільки зарплата, важливі для молодих вчених.
Наприклад, Андрій Симон - молодий вчений, який успішно готує юних астрономів на міжнародні олімпіади, працює одночасно на фізфаці в університеті Шевченка, в Укр фізмат ліцеї, у 100 ліцеї, в сільській школі Макарівського р-ну, їздить в обсерваторію. Має 2 дітей, не має житла. Скажіть, при такому розпорошенні сил, високий ККД буде?
Здорова родина&здорове харчування&здорова STЕAM школа/садочок&житло - це умови для креативу, творчості молодих вчених, реалізації проривних ідей. Ідей, які народжуються в СЕРЕДОВИЩІ.
Дайте молодим вченим цей майданчик - вони гори перевернуть.
Де гроші брати? Державно-приватне партнерство. Плюс майно галузевих. ПРОЗОРИЙ процес з чіткими індикаторами і захистом молодих вчених.
Друге. Чому знову скорочують фінансування олімпіад школярів? Це ж середовище, яке формує юних вчених. Не лише Мала академія наук.
Потрібно забезпечити і АКТИВНУ взаємодію вчених із школярами не тільки через МАН як позашкільну освіту, а й через ФОРМАЛЬНУ освіту. Це наукові ліцеї, наукові-ліцеї-інтернати.
І не треба боятись слова інтернат. Вже сьогодні тут успішно навчаються діти з віддалених сіл. Орієнтовний бюджет такого закладу біля 15 млн. грн на рік. Потрібно визнати 4-6 таких заклади в різних регіонах і зробити їх точками конденсації сучасних світових практик наукової освіти, що базуються на дослідно-орієнтовному навчанні. 90 млн. грн. - це копійки для держави, а такі заклади стануть точками конденсації наукової освіти, платформою впровадження новацій, реформування середньої освіти, яка як й інші реформи повільно йде, у першу чергу, за консервативності системи.
Сам факт присутності на цій нараді великої кількості СПРАВЖНІХ вчених, які зробили багато винаходів, метрів науки, трьох представників молодих вчених, Громадянської платформи з реформування науки в мене вселяє все одно надію. Хоча співвідношення, звісно, не збалансоване.
Пропоную окрему зустріч провести з молодими вченими, директорами, вчителями наукових ліцеів, МАН, Національного еколого - природничого центру, олімпіадниками.
Після наради обговорили з Юрієм Кращенком, головою Ради молодих вчених при МОН, ці пропозиціі. Вирішити йти далі. Робити проект.
Попри те, що про юних вчених як майбутнє науки згадали одним словом на майже трьохгодинній нараді, попри скепсис, наша таки візьме!
Єднаймося!