Півроку тому пан Петро як Ліцензіат, підписав ліцензійну угоду про передачу ноу-хау у виготовленні одного з медичних приладів в Україні. Йдеться про неінвазивний глюкометр. Згідно з угодою Ліцензіат після її підписання мав оплатити першу частину винагороди впродовж 20 банківських днів. Вже пройшло більше як півроку ліцензіат так і не виплатив нічого, аргументуючи це значними збитками з виготовлення приладу. Водночас, за словами пана Петра, прилад уже продається по 1200 грн. за штуку, створено дилерську базу по всій Україні, роялті при продажу також не платить. Як діяти? – запитує пан Петро.
Шановний пане Петре!
За загальним правилом, якщо вам боржник відмовить у виконанні договірних умов, мотивуючи неможливістю та іншими причинами (що не грають ролі), то в такому випадку ви маєте повне право звернутися до суду на підставі ст.35 Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі». У цій статті зазначено, що суди відповідно до їх компетенції розв’язують спори, які виникають з укладення та виконання ліцензійних договорів. Судовий захист в даному випадку є єдиним способом захисту, передбаченим вище згаданим законом.
З приводу роялті, то за загальним правилом вони вираховуються з відсоткового відношення до прибутку або економічного ефекту, отриманого внаслідок використання вашого винаходу. Знов таки тут ми маємо послатися на ст.1109 ЦК. Будь – який паушальний збір чи роялті мають містити чітко фіксований розмір, тобто бути визначеними у грошовому еквіваленті, або у відсотковому відношенні до отриманого прибутку.
Згідно з ч. 3 ст. 1109 ЦК істотними умовами ліцензійного договору є, зокрема, ціна – тобто розмір та порядок, строки виплати плати за використання об’єкта інтелектуальної власності. В даному випадку, якщо сторона зобов’язалася протягом 20 днів сплатити частину паушальної винагороди, то невиконання тягне відповідно порушення умов ліцензійного договору. У зв’язку з цим можна говорити про неналежне виконання договірного зобов’язання, що випливає з вашого ліцензійного договору, і порушує вимоги ст.526 ЦК про належне виконання. Неналежне виконання зобов’язання має одним із свої наслідків сплату неустойки – п. 3 ч.1 ст.611 ЦК. Як наслідок ви маєте право на отримання першої частини паушальної винагороди із додатковим нарахуванням неустойки на загальну суму такої винагороди.
Одесит пан Василь нині відстоює права жінки та двох її дітей, яка, розлучившись з колишнім чоловіком, домагається справедливого розподілу майна. На думку слухача, судді ухвалюють рішення на користь колишнього чоловіка, оскільки мають матеріальну зацікавленість. Пан Василь каже, що має документальні докази з цього приводу. При цьому Василь не має юридичної освіти.
Шановний пане Василь!
Якщо у вас є беззаперечні, документально підтверджені докази порушень при прийнятті суддею рішення, ви можете звернутися з заявою до Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів України (відповідно до ст. 84 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів ” визначено право ініціювати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, а саме звертатися зі скаргою (заявою) щодо неправомірних дій судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Зразок заяви на сайті ВККС).
Що до неправомірних дій або бездіяльності правоохоронних органів, то ви маєте право скаржитись до прокуратури або до Генеральної прокуратури. При наявності підстав повинна бути проведена додаткова перевірка наведених фактів і дана вмотивована відповідь.
Що стосується зауваження, що ваші адвокати «попадали під влив обвинуваченого вами, і його покровителів» то зазначимо, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про адвокатуру», адвокат «…не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного». В разі порушень норм даного закону адвокат може нести відповідальність перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією.
Неля Сидорівна цікавиться, наскільки правомірною та законною є вимога адміністрації підприємства, де вона працює, підписати документ, який дозволяє використання персональних даних, та передачу їх третім особам.
Шановна Неля Сидорівна.
Відповідно до п. 6 ст. 6 ЗУ «Про захист персональних даних» не допускається обробка персональних даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Під згодою розуміється письмове добровільне надання дозволу на обробку ваших даних. Але оскільки цей Закон почне діяти лише влітку 2012 року, то зараз ви маєте повне право нічого не підписувати, дочекатися, коли закон буде вдосконалено, і тільки після цього ви маєте надавати свою згоду на використання персональних даних, оскільки це передбачено Законом.
Леся отримала дозвіл сільради на реконструкцію старої хати і побудувала поруч новий будинок. Після завершення будівництва звернулася в сільську раду з проханням перевести стару хату в статус літньої кухні, а новобудові присвоїти існуючу адресу. Дозвіл сільради отримала. По закінченню будівництва звернулася в БТІ для виготовлення технічного паспорту, що і було здійснено. Які подальші дії для введення будинку в експлуатацію і чи вважається дане будівництво законним?
Шановна пані Леся!
Після дозволу сільради та отримання техпаспорту вам необхідно зареєструвати об’єкт в Державній архітектурно-будівельній інспекції. Для цього подаєте:
- копія паспорта
- копія справки про присвоєння індентифікацийного номеру
- державний акт на право приватної власності на землю (нотаріально посвідчена копія)
- будівельний паспорт
- наказ про технічний нагляд
- проект будинку
- авторський надзор
- договір підряду та осіб відповідальних за виконання будівельних робіт ( якщо будинок більше 300 кв.м.)
- містобудівні умови та обмеження (якщо будинок більше 300 кв.м.)
- рішення місцевих органів про затвердження містобудівних умов та обмежень ( якщо будинок більше 300 кв.м.)
Також, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», органом, що реєструє документи, що підтверджують право власності на будинок, є Бюро технічної інвентаризації. Тому свідоцтво про введення в експлуатацію повинні бути зареєстровані в БТІ. Тільки після такої реєстрації власник будинку вступає в повне право власності.
Валентина з Дніпропетровська 22 жовтня поламала шийку стегна на роботі. Лікарня видала лікарняний з позначкою "виробнича травма". Керівництво аптеки, де стався нещасний випадок відмовляється приймати лікарняний, мотивуючи тим, що виробничої травми не було, попри те, що є свідки. Чи повинна аптека видати грошову допомогу або компенсацію?
Шановна пані Валентина!
Виробнича травма - це тілесні ушкодження пов’язані з роботою, тобто якщо нещасний випадок стався під час виконання роботи, та на території підприємства у робочий час. Окрім лікарняного з позначкою "виробнича травма", відповідно до Порядку розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому Постановою КМУ від 25.08.04, роботодавець зобов’язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Комісія складає акт розслідування (форма Н-5) та акт про нещасний випадок на виробництві (Н-1), якщо такий визнано. Якщо не визнано то складається Акт про нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Роботодавець затверджує відповідний акт. Далі відшкодування шкоди відбувається відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фондом страхування від нещасних випадків, а також роботодавцем, відповідно до колективного чи трудового договору (ст. 9 ЗУ «Про охорону праці»).