Коли українці вийшли на виборчі дільниці 21 квітня, вони відзначили кілька вражаючих здобутків: не лише обирали першого президента країни з єврейським корінням, але й антисемітизм не став чинником кампанії. Окрім того, коли Володимир Зеленський переміг на виборах з переважною більшістю голосів й за кілька тижнів складе присягу президента, Україна стане єдиною в світі державою, за винятком держави Ізраїль, що одночасно матиме як президента так і прем’єр-міністра єврейського походження.
Ці досягнення суперечать наративу, що за останні роки пропагує Росія та міжнародні засоби масової інформації (ЗМІ). Привертаючи увагу громадськості, вони занадто довго поширювали проблему наявності антисемітизму в Україні. Зокрема, інформація надходила з початком революції Євромайдану 2014-го року, яка завершила правління Віктора Януковича й привела до влади Петра Порошенка. Відразу після виборів Порошенка, коли проросійські сили України були витіснені з влади, російські ЗМІ широко розповсюджували відомості про те, що Україну захопили пронацистські ”фашисти”.
За останні роки міжнародні засоби масової інформації детально висвітлювали рідкісні випадки вандалізму єврейських місць в Україні, проте занадто часто ігнорували заклики єврейських лідерів країни глибше поглянути на позитивну еволюцію українсько-єврейських взаємин.
Читайте такжеЗеленский провел встречи с Епифанием, Филаретом и Онуфрием (обновлено)
Кандидатура новообраного президента Зеленського є останнім фактом, що свідчить про важливі зміни поглядів в Україні. Його етнічна приналежність практично не викликала проблем у кампанії. Насправді він не стане першим політиком-високопосадовцем єврейського походження. Нинішній прем’єр-міністр країни Володимир Гройсман працює на посаді з 2016-го року.
“Це цікавий час, щоб подумати про українсько-єврейські взаємини”, – сказав минулого місяця до аудиторії в Нью-Йорку Адріан Каратницький, співдиректор ініціативи “Українсько-єврейська зустріч”, канадійської неприбуткової організації, яка займається розбудовою взаєморозуміння між двома народами. “Найцікавішим є те, що якщо буде обраний [Зеленський], то Україна, крім Ізраїлю, стане єдиною країною у світі, яка одночасно матиме і президента і прем’єра єврейського походження. А ще більш дивовижним й цікавим є те, що це не проблема для українців. Можливо, на периферії є незначна кількість коментарів. На диво, навіть праві угрупування утримувалися від експлуатації антисемітизму”.
Україна протягом сторіч боролася з антисемітизмом. Територія сучасної України постраждала під час Шоа, зазнавши вбивства 1,5 млн. Євреїв, відомим під назвою: “Голокост від куль”. Ці криваві злочини часто здійснювалися за допомогою деяких осіб з місцевого населення. А звірства Сталіна та Гітлерівського фашизму заслуговують на глибше розуміння й вшанування пам’яті загиблих.
Проте, за результатами тогорічного соціологічного опитування дослідницького центру PEW було оприлюднено, що лише п’ять відсотків українців не хотіли б бачити євреїв своїми співгромадянами. Це найнижчий показник зі всіх країн Східної та Центральної Європи.
Соціально-політичні зміни, які привели Україну до цієї чудової позиції толерантності є різноманітними, але, тим не менш, вагомими.
Читайте такжеЧешское издание извинилось перед Зеленским, но изменили только заголовок
Доступ до архівів країни за часів совєтської доби, дозволило науковцям більш ретельно проводити дослідження й отримати збалансоване уявлення про минуле країни щодо українців та євреїв. Два провідні університети країни, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет у Львові, заснували факультети з кафедрами за профілем спеціалізації єврейських студій, де більшість студентів – українці. Ці кафедри розвивали партнерські стосунки з установами в Ізраїлі, що призвело до регулярних обмінів. Численна кількість українських педагогів шляхом обміну через різноманітні програми відвідують Яд Вашем, Ізраїльський національний меморіальний комплекс Голокосту, щоб більше дізнатися про Шоа й внести ці глибокі знання до структури шкільної програми.
Українські музеї, навіть у регіонах, сприйняли за необхідне чіткіше висвітлити багатонаціональний характер України, незважаючи на суттєвий брак коштів й робітників, громади чи єврейських артефактів.
Західне місто Львів, яке часто розглядається як центр активності українських націоналістів, стоїть попереду цих змін. У 2017-му році в місті було відкрито музей під назвою: “Територія Терору”, який має нелегке завдання висвітлити вплив тоталітарних режимів як фашистської Німеччини, так і Совєтського Союзу.
Минулого року у Львові відбулося кілька важливих єврейських виставок, включаючи рідкісну експозицію артефактів з колекції Максиміліана Ґольдштейна, видатного колекціонера єврейських старожитностей та мистецтва, який загинув у грудні 1942-го року в Янівському концентраційному таборі. Ще одна експозиція, яка вивчає українсько-єврейські взаємини та спонсором якої виступає ініціатива UJE, відкривається цьогоріч у травні у Львівському історичному музеї.
На другому кінці країни у східноукраїнському місті Дніпро знаходиться центр “Менора”, один із найбільших у світі центрів єврейської громади.
На літературному фронті Львівський книжковий форум, Міжнародний фестиваль поезії “Меридіан Черновіц”, та Літературний центр імені Аґнона у Бучачі в Західній Україні у своїх програмах представили єврейську тематику, яка сприяє ґрунтовній оцінці багатих літературних надбань. Сучасне покоління українських письменників, поетів та перекладачів у власних творах об’єднала саме єврейська тема та її герої.
Читайте такжеГлавный раввин Украины поздравил Зеленского с победой на выборах
Книги, написані мовою їдиш та на івриті, такими відомими письменниками, як Аарон Аппельфельд так Амос Оз, що померли минулого року, вже перекладено чи ще знаходяться в роботі над перекладом українською мовою, забезпечуючи більш ширше розуміння українсько-єврейського досвіду. Й навпаки – сучасні українські письменники спостерігають, що їх твори з’являються мовою іврит, отримуючи похвалу від своїх ізраїльських колег.
Важливо те, що українці розглядали Ізраїль, як приклад розбудови нації в складних умовах. Минулого року Центр Нової Європи та UJE провели у Києві конференцію, яка розділила досвід державотворення на різних рівнях з українськими державними службовцями та громадською більшістю. Важливою частиною дискусії стало питання про те, як розвивати громадянське суспільство, живучи поряд з агресивними сусідами.
Україна та Ізраїль сьогодні співпрацюють на різних рівнях, як в уряді так і в бізнесі, включаючи ІТ-сектор. Настільки багато мандрівників між Україною та Ізраїлем, що Київський аеропорт “Бориспіль” міг би похвалитися як мінімум чотирма або п’ятьма рейсами з Тель-Авіва у будь-який день. Українські культурні фестивалі в Тель-Авіві, спонсоровані NGO, Ізраїльськими друзями України та Українським посольством в Ізраїлі стали настільки популярними, що організатори з радістю жаліються про необхідність більшого простору.
Якими б не були виборчі переваги на президентських виборах, Україна отримала чергового переможця у президентських виборах: постійне зміцнення українсько-єврейських взаємин.