У Стрию велика кількість старих житлових будинків ХІХ ст., також є костел і залишки синагоги.
Вперше Стрий згадується як центр волості у 1385 році. У 1431 році місто отримує Магдебурзьке право, а під час правління короля Речі Посполитої Яна Собєського мало титул “Вільного королівського міста”. Перед Другою світовою війною за пактом Молотова-Рібентропа місто відійшло до Радянського Союзу.
Саме у Стрию 3 вересня 1914 року було сформовано перший легіон Українських Січових Стрільців, які відгукнулись на заклик Головної Української Ради. До речі, на фасаді вокзалу є відповідна табличка. Місто також було одним з найактивніших осередків ОУН та УВО.
14 березня 1990 року у Стрию вперше ще в тодішній УРСР підняли український прапор над міськрадою. Після цього це зробили в Дрогобичі та Львові.
Коли я приїхав у Стрий, саме починалася весна, але ще зі снігом і холодним дощем, під який я потрапив. У місті є декілька закладів, де можна смачно посидіти і поїсти: хінкальня, піцерія у центрі. Також містом цікаво просто гуляти, озираючись навкруги.
В місцевому Народному домі з 1 листопада 1918 року знаходилась влада ЗУНР, а в 1914 році записувались добровольці до лав УСС. Будівлю урочисто відкрили 1 січня 1901 року. Це був шостий народний дім в Західній Україні. При радянській владі з нього зробили будинок культури. На горі дому - напис “руському народові”. Також на фасаді будівлі знаходяться бюсти відомих українців: Федьковича, Устияновича, ТШевченка, Котляревського, Шашкевича, Лисенка.
Неподалік знаходиться зруйнована синагога з прибудовами. За привілеєм короля Стефана Баторія 1576 року євреї отримали право вільно і без перешкод оселятися у Стрию і зводити будинки на місцях, визначених міською владою. Синагогу збудували у 1660 році, але сьогодні від неї залишилися одні стіни, а вхід закритий залізними воротами. Єврейська громада під час нацистської була винищена і більше не відновилась. У радянські часи в синагозі містився склад, а у 1980-х роках частину синагоги розібрали, плануючи переробити будівлю під басейн.
Однією з найстаріших збережених будівель міста є костел Різдва Пресвятої Богородиці 1425 року побудови. В 1604 року пожежа знищила костел, але за 36 років його відбудували. У листопаді 1827 року виникла друга пожежа, через яку згорів дах на костелі, дзвони сплавились, а найбільший зірвався та розбився. Середина костелу збереглась завдяки міцному даху, але пожажу 1886 року інтер'єр не пережив. Збереглась фігура розіп'ятого Христа. У 1891 році костел знову відреставрували і відбудували. Костел у Стрию є одним із тих храмів, що не був закритим після 1939 року.
Окремо хочу показати гарний житловий будинок по вулиці Т. Шевченка 105, початок ХХ ст., який просто мені дуже сподобався.
До речі, у місті багато ліпнини, яка розташована в різних місцях.
До нових зустрічей!