Подоланням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС займаються державні підприємства. Позиція Міністерства економічного розвитку та торгівлі – залишити їх у власності держави. Обслуговування зони відчуження – унікальне завдання з великою відповідальністю за безпеку суспільства. Це обґрунтовує державну власність підприємств, які його виконують. Утім, така форма управління стикається з корупційними ризиками.
Державне агентство України з управління зоною відчуження, яке управляє тринадцятьма державними підприємствами, у цьому році отримало три мільярди гривень на свою роботу. Ще два: ДП “Бар’єр” та "Чорнобильпроменергобуд" - належать до Міністерства енергетики. Сумарні активи підприємств складають 32 мільярдів гривень: 31 мільярд - Чорнобильська АЕС, один мільярд - решта.
Таку кількість державних підприємств важко координувати для злагодженої роботи. І хоча доглядати зону відчуження, на перший погляд, не так і прибутково, керівництво більшості ДП фігурує у кримінальних провадженнях. Ось деякі з них:
• Корупція на ремонті покриття на хвостосховищі «Сухачівське». ДП “Бар’єр” обслуговує хвостосховища радіоактивних відходів. У 2016 році воно перерахувало гроші приватній компанії за виконання ремонтних робіт, які досі не виконані. У розтраті цих коштів - 1,3 мільйонів гривень - підозрюють виконуючого на той момент обов’язки директора.
• Зловживання під час закупівель пального. Завдали збитків у майже мільйон гривень і «Чорнобильському спецкомбінату», який має попереджувати надзвичайні ситуації у зоні відчуження. Нещодавно його екс-гендиректору повідомили про підозру у зловживаннях під час закупівлі пального у приватної фірми. У 2016 він підписав низку угод, якими завищив ціни та зменшив обсяги палива.
• «Відкати» за укладення договорів з підрядниками. "Одеський державний міжобласний спеціальний комбінат” збирає, обробляє та видаляє небезпечні відходи. Статутний капітал підприємства відсутній, а доходи за 2017 рік не досягли і 200 тисяч гривень. Навіть з невеликими ресурсами керівництво все одно спробувало ризикнути та підзаробити: директора підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди - десяти тисяч гривень.
Серед 15 підприємств, які обслуговують зону відчуження, три перебувають у стані припинення: Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом зони відчуження (управляє нерухомістю, збирає, обробляє та видаляє небезпечні відходи), Державна корпорація "Українське державне об'єднання "Радон" (збирає, транспортує, кондиціює, тимчасово зберігає радіоактивні відходи) та вже згадане Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильський спецкомбінат". До речі, об’єднання “Радон” має нульову виручку у 2016-2017 роках, що свідчить про відсутність діяльності на підприємстві. Тобто, ці підприємства вже прямують шляхом ліквідації.
Враховуючи важливість управління зоною відчуження, боротися з корупцією шляхом приватизації держпідприємств тут недоцільно. Другим за дієвістю методом боротьби з корупцією, за дослідженням Центру економічної стратегії, є реформа корпоративного управління підприємствами.
Для кращої координації, підприємства варто об’єднати. Це допоможе налагодити ефективний менеджмент. Наприклад, у Японії, де з корпоративним управлінням ситуація набагато краща, ніж в Україні, ліквідацією наслідків аварії на Фукусімі займається одна державна Агенція з питань реконструкції, а не багато держпідприємств. Ті ж підприємства, які перебувають у стані припинення, слід ліквідувати остаточно.
Другим кроком має стати затвердження політики власності, яка визначатиме основні цілі підприємства, задля яких воно існує. Вони мають відповідати державній концепції щодо політики в Чорнобильській зоні: забезпечити функціонування інфраструктури в зоні відчуження, очищення забрудненої території, зняття ЧАЕС із експлуатації та зробити об’єкт “Укриття” екологічно-безпечним.
Після об’єднання на підприємстві потрібно створити незалежну наглядову раду. До її складу можна залучити іноземних кредиторів, які надають Україні кошти на реалізацію проектів у Чорнобильській зоні. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку.
Такі кроки зменшать рівень корупції на підприємствах Зони, покращать роботу менеджменту та дадуть можливість легше залучати кредити. Якщо в наглядовій раді підприємства буде представник від кредитора, він зможе контролювати витрати коштів. Як наслідок, держава справлятиметься з екологічними викликами Чорнобильської зони краще та прозоріше. Це зекономить державі гроші, оскільки витрати на зону відчуження стануть ефективнішими.
Автори: Олексій Гаманюк, економіст Центру економічної стратегії; Наталія Касьяненко, стажер Центру економічної стратегії та журналіст Bihus.info.