Ліміти для ФОПів. Поправка до законопроекту №1210 передбачає підвищення лімітів річного доходу для приватних підприємців. Для ФОПів I групи ліміт підвищений з 300 тис. до 1 млн грн, II групи – з 1,5 млн грн до 5, III групи – з 5 до 7 млн грн. Ці ліміти давно не відповідали реальному стану економіки, вже не кажучи про те, що підприємці потребують більшого простору для розвитку.
Фонд розвитку підприємництва. Законопроектом №2589 ми передбачили в бюджеті-2020 кошти на підтримку малих підприємців у розмірі 2 млрд грн. Фонд наповнюватиметься за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Державні кошти допоможуть підприємцям модернізувати виробництво або навіть вийти на зовнішні ринки. Ми хочемо, щоб до Європи їхали українські товари, а не українські «гастарбайтери».
Удар по офшорах. Великі прибутки в Україні далеко не завжди означають великі податки: олігархи зазвичай виводили свої статки до офшорних юрисдикцій зі сприятливим податковим законодавством. Ми ухвалили законопроекти №№1210-1 та 1209, які завдають потужного удару по офшорних схемах. Відтепер вивести гроші за межі України стане можливим лише за умови сплати податків. Також закриваються інші можливості для «чорного» вивезення капіталів.
Легальний гральний бізнес. Так, ми помітили, що заборонені зали гральних автоматів вже почали відчинятися під новими вивісками. Але більше – жодних «казино» на вокзалах, у переходах та житлових будинках. Рада ухвалила у першому читанні довгоочікуваний законопроект №2285-д. Він легалізує абсолютно всі види грального бізнесу, але разом з тим встановлює жорсткі «правила гри». Гральний простір відокремлюється від інших суспільних просторів. Автомати та букмекерські пункти – лише у готелях або окремих залах. Вхід до гральної зали чи казино – лише за паспортом і лише з 21 року. Обмежується реклама азартних ігор. Ми очікуємо, що закон зменшить кількість гральних залів вдесятеро, а кількість автоматів – вчетверо. Але це будуть легальні гральні заклади, збори з яких через спецфонд спрямовуватимуться на підтримку спорту, медицини й освіти.
Доступні ліки. Від вчасного забезпечення якісними ліками залежить життя та здоров’я населення. Саме тому ми підтримали законопроект №2540, який подовжить існуючий правовий режим закупівлі ліків за кошти держбюджету ще на місяць – до 30 квітня. Це дасть можливість не припиняти важливий процес. Схожу мету має і законопроект №2539, який допоможе створити сприятливі умови для функціонування національної системи закупівель в галузі охорони здоров’я. Зокрема, він усуває перешкоди, зумовлені особливостями адміністрування податку на прибуток, що суттєво ускладнювало діяльність закупівельної організації.
Допомога дітям-сиротам. В Україні мешкають 42 тисячі дітей-сиріт, а також дітей, позбавлених батьківського піклування. Законопроект №2494 збільшує допомогу опікунам на догляд за такими дітьми на 25%: з 2 до 2,5 прожиткових мінімумів. А на догляд за літніми людьми, яким виповнилося 80 років, виділятиметься 40% прожиткового мінімуму. Це 900 грн: сума не дуже велика, але раніше подібної підтримки літні люди взагалі не мали.
Культурні цінності під окупацією. Поки бійці боронять Україну на воєнному фронті, депутати ведуть боротьбу на фронті культурному. Предмет законопроекту №2187 – захист культурних цінностей в музеях, що опинилися на тимчасово непідконтрольних територіях Донбасу та Криму. Такі музеї мають отримати нових законних керівників. Це не просто паперова формальність. Українці очолять музей як юридичну особу, і саме нові директори відстоюватимуть українську позицію на міжнародній арені, зокрема, щодо питання повернення наших цінностей в Україну. Привіт усім, хто кричить про капітуляцію!
Мовлення на тимчасово окуповані території. І знову тема непідконтрольних територій, але в цьому випадку Україна буде присутня там не лише юридично, а й фактично. Законопроект №2521 полегшує інформаційну боротьбу за людей, які мешкають у Криму та на Донбасі і зазнають постійного впливу з боку ЗМІ країни-агресора. Зокрема, ми замінюємо норму про мову іномовлення. Замість слова «англійською» ми пишемо «українською». Але це не виключає використання будь-якої іншої мови відповідно до доцільності та аудиторії. Зміни стосуються і розширення переліку каналів мовлення.