Перше – падіння промвиробництва у листопаді 2019 у порівнянні із листопадом 2018 на 7,5 (!) %. Великою мірою це сталося через зниження виробництва електроенергії – українську електроенергію замінила російська та білоруська. Зокрема, виробництво електроенергії впало на 11,7% («дякуємо» ініціатору імпорту). За видами генерації найбільше падіння на ТЕС – «мінус» 22,2%. На ГЕС та ГАЕС (переважно державні) – «мінус» 19,7%. На АЕС зниження склало 4,5%. Це дуже серйозно - з урахуванням того, що атомні станції виробляють половину вітчизняної електроенергії, а також того, що всі вони державні. Через введені «Укренерго» обмеження на роботу АЕС на користь імпортної електроенергії державний «Енергоатом» втрачає сотні мільйонів гривень (наприклад, за першу половину грудня втратив 100 млн. грн.).
Друге – кількість безробітних в Україні у листопаді зросла у порівнянні з жовтнем на 29,6 тисяч осіб (або на 11,4%). Впевнений, чималою мірою це сталося завдяки імпорту електроенергії – багато блоків ТЕС уходило в простій, попит на вугілля суттєво знизився, внаслідок чого гірники втрачали роботу (в тому числі на держшахтах).
Із насторогою чекаю середину останньої декади січня, коли Держстат оприлюднить дані стосовно промвиробництва та безробіття за грудень. Бо, незважаючи на те, що Андрій Герус стверджує, мовляв, прийнятий законопроект 2233 припинив імпорт струму з Росії, це не так – можливість імпорту на ринок «на добу наперед» зберігся. Завдяки цьому імпорт був протягом грудня (та відновився у січні відразу після Різдва).
Найбільш вражає наступне. На відміну від «весільних фотографів» та «тамад», Андрій Герус є досвідченим енергобюрократом, був представником президента в Кабміні. Він не може не усвідомлювати негативних наслідків лобіювання імпорту електроенергії для економіки та зайнятості населення. Отже, все це робиться свідомо. Роблю висновок, що версія лобіювання паном Герусом «приватних» інтересів окремих великих бізнесменів, які зацікавлені в дешевій російській електроенергії небезпідставна.
До речі, на моїй пам’яті це перший випадок коли Голова профільного комітету по суті оголосив війну українській енергогенерації - як приватній, так і державній.
В той же час я ніколи нічого не чув від пана Голови хоча би натяку на обурення надприбутковістю газового монополіста Нафтогазу, тарифна політика якого добиває сьогодні як комерційного, так і побутового споживача.
Що робити, коли голова парламентського комітету з енергетики не переймається проблемами вітчизняної економіки (а енергетика – важлива її галузь) та зайнятості населення?
Може спробувати змінити профіль і очолити Комітет по підтримці феросплавної та металургійної промисловості «приватного» сектору України?
В будь-якому випадку є простий та ефективний метод - законодавство, що дає можливість НКРЕКП припинити імпорт електроенергії. Й це необхідно зробити якомога швидше.