Частина І. Покрокова інструкція від Табачника і Кобзона, як відбирати київський пляж, прикриваючись «честю»
Для початку розглянемо, як так сталося, що понад 8 га київської землі отримали глибоко неповажні Кобзон і Табачник. Виявилося, що історія розпочалась іще 2003 року. Тоді Київрада передала Міжнародній громадській організації «Міжнародний творчий центр Яна Табачника» у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 8,15 га на Дніпровській набережній, звісно ж, … не для створення дитячої музичної школи і навіть не для розміщення концертного залу (не годиться міжнародному творчому центру, та ще й громадській організації таким займатись), а для будівництва, експлуатації та обслуговування елітарного клубу з гордою назвою: «Честь имею». Задля такої «благородної» мети Київрада у червні 2003 року навіть відібрала ділянку площею понад 6 га у Київського річкового порту (яка ще 1959 року була відведена для будівництва річкового порту). А той факт, що ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі Дніпра, де заборонене будівництво, схоже, нікого не бентежив.
До речі, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками цієї громадської організації є ТАБАЧНІК ЯКІВ ПІНЕВИЧ, КОБЗОН ЙОСИП ДАВИДОВИЧ, ФЕЛЬДЕР АВРААМ.
Першою схаменулась прокуратура. У 2005 році заступником Генерального прокурора – прокурором міста Києва внесено протест на рішення Київради про відведення 8 га Центру Табачника. Прокурор наголошував, що вказане рішення не враховує висновок Державного управління екології та природних ресурсів, що земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі Дніпра, де заборонено будівництво відповідно до Водного кодексу, тоді як проект Табачника передбачав зведення пірсу, спортивних споруд, спортивних майданчиків. Київрада задовольнила протест прокуратури і скасувала рішення про відведення цієї ділянки, а також зобов’язала Головне управління земельних ресурсів КМДА припинити договір оренди ділянки. Іншим рішенням Київрада передбачила у Програмі розвитку зеленої зони створення на цій території парку відпочинку «Прибережний».
Здавалося б, на цьому історія мала закінчитися. Але ні. Певно, вже тоді Кобзон і компанія запідозрили наявність у Києві «вандалов» та «оголтелой банды» і пішли скаржитись до суду. Господарський суд Києва задовольнив позов організації Табачника та визнав протиправним рішення, яким Київрада скасувала відведення 8 га у прибережній захисній смузі Дніпра для будівництва елітарного клубу. Київський апеляційний господарський суд залишив ухвалу Господарського суду столиці без змін. І тільки Вищий адміністративний суд України задовольнив касаційну скаргу заступника прокурора Києва на рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі та направив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Після цього до справи долучився заступник Генерального прокурора, який звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд Ухвали Вищого адміністративного суду України. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України своєю постановою від 29.01.2008 року відмовила у задоволення скарги заступника Генпрокурора та залишила без змін ухвалу Вищого адміністративного суду. Навіть те, що постанова Верховного Суду України є остаточною та не може бути оскаржена, наших «високодуховних» антигероїв не зупинила.
Наприкінці грудня 2007 року заступник Генпрокурора вніс протест на рішення Київради, яким було скасоване відведення 8 га у прибережній захисній смузі Дніпра для будівництва елітарного клубу. А у вересні 2008 року за мерства Черновецького Київрада задовольнила цей протест. Ось така покрокова інструкція від абсолютно неповажних Табачника та Кобзона, як привласнити 8 га столичної землі.
То хто ж після цього вандал, глибоко неповажний Кобзоне?
Частина ІІ. Замість елітарного клубу буде парк, або «Оголтелая банда» атакує..
Незважаючи на те, що у Києві знаходяться «вандалы», «оголтелая банда» та решта персонажів, створених хворобливою великоімперською уявою Кобзона, цей «товаріщ» чомусь не поспішає виходити зі складу засновників громадської організації, зареєстрованої у ненависному йому Києві, а сама організація щось не виявляє бажання ані відмовитись від 8 га столичної землі, отриманої за дуже сумнівною схемою, ані припинити своє існування через страх розправи (невже не бояться повторити долю «распятого мальчика» чи «расстрелянных снегирей»?). «Бандерівці» і «каратєлі» недопрацьовують…
А якщо серйозно, то вказана земельна ділянка площею 8,15 га включена до Програми розвитку зеленої зони відповідно до рішення Київради від 19 липня 2005 року № 806/3381 та зарезервована для створення парку відпочинку «Прибережний». Це рішення є чинним. Воно не скасовувалось і не оскаржувалось. Екологічна комісія всіма засобами підтримує створення парку на березі Дніпра. На 8 га біля Дніпра буде парк, відкритий для всіх киян та гостей міста, а не якийсь там елітарний клуб, бо, «товаріщі» Табачник і Кобзон, елітою ви не є і честі не маєте. Тим більше, що вислів «Честь имею», яким ви хотіли назвати свій клуб, має глибокий зміст і пов’язаний з кодексом офіцерської честі, окропленим кров’ю справжніх патріотів, з ваших вуст звучить як блюзнірство.