Легкий заплив у Covid19. З чим рано чи пізно доведеться зіткнутися більшості з нас

Недавно я перехворів на Covid-19. Хвороба тривала трохи більше ніж 3 тижні.

Зараз залишилося багато вражень та двостороння пневмонія. Пневмонією ділитися точно не хочеться, а ось про враження, мабуть, все ж таки розповім. Досвід, як кажуть розумні люди, передати неможливо. Він власний, суб’єктивний. Але ось описати ті ситуації та певні власні враження, з яких людина розумна може зробити власні висновки – це вже справа реальна. Отже читайте та не хворійте!

Фото: facebook/Чернівецька обласна державна адміністрація

Від кого заразилися

Це насправді смішне питання але для великої кількості людей не дуже. Відповідь не знаю. В той період, в який я мав цю заразу десь підчепити, наче ні з ким не перетинався, перед цим кілька тестів стабільно негативні були, користувався антисептиком та масками, окрім пари виключень дотримувався дистанції. Мій власний висновок — ручки дверей, магазин, торговельний центр — де завгодно. Більше соціальної дистанції — менше шансів захворіти. Краще носиш маску — менше шансів захворіти. І так далі. Головне моє відкриття у всьому цьому — ставлення інших людей до цієї хвороби. Хтось після того, як мене бачив на відстані за 4 метри на другий день вже втрачав свідомість із явними ознаками COVID19, хтось впадав у депресію, що зараз всі повмирають (всі отримали негативні тести й, слава Богу, зараз здорові). Люди надзвичайно накручені тотальною істерією і не можуть чисто на психологічному рівні спокійно фільтрувати те, що з ними та з їх близькими відбувається. Нам всім надзвичайно важлива підтримка. Без зайвого фанатизму, без перегинів та крайнощів. Просто у посмішках очима, теплим словом у соцмережах, та маскою на обличчі поруч з іншими людьми. Які можуть не показувати, але бути "на стрьомі".

Чому це не звичайне ГРВІ

Тому що особисто для мене симптоматика проходила з якоюсь такою долею втоми, яку мені ще не приходилося відчувати. Перші три дні симптомів я проспав майже 60 годин із перервами. А через тиждень, коли ми вже з дружиною не дотримувалися карантину всередині квартири, вона підійшла до мене в кімнату, ми поговорили, вона запитала як я себе почуваю, а я такий їй і кажу: «Та, в принципі, непогано. Але я б приліг». А вона така: «А тебе не бентежить те, що ти вже лежиш?».

Чого тут приховувати, я теж переживав, що в мене є недолікована хвороба легень і вона вилізе одразу — я мав саркоїдоз і як всі люди, які далекі від медицини, десь в середині боявся що саме цей діагноз «випливе» під час хвороби. Отже, я майже одразу записався на КТ. Без призначення лікаря. Але цього робити до речі не раджу. Все ж таки консультуйтеся із лікарем, перед тим як робити такі кроки. Але у моєму випадку, вже під час консультації у пульмонолога, коли я мав на руках знімок, а на ньому двосторонню пневмонію, пульмонолог мене запевнила що саркоїдоз й та проблема, яку я бачу перед собою практично ніяк не перетинаються і не підсилюють одна одну. Про це писали, мабуть, мільйони разів, але кількість фейків вимагає написати ще один раз — антибіотиків від вірусної пневмонії, яка спричинена COVID19 не існує. Мені антибіотики призначили. Але як профілактичний засіб при уражених легенях. Для того, щоб унеможливити те, що може статися в легенях в майбутньому. Від поточної пневмонії антибіотики нічим не можуть врятувати. На жаль. В курс, звісно, входять пробіотики й всілякі препарати, що підтримують профілактику антибіотиками. Несподіванкою для мене стало (просто про це раніше не думав) призначення ще й антигрибкового препарату. Щоб не виник грибок в уражених легенях. Ще кілька моїх друзів публікувало у своїх враженнях цей цікавий факт про COVID19: складається таке враження, наче під час нього вилізають всі недоліковані болячки. Я взагалі, якось з повагою почав ставитися до цього вірусу-падлюки. Він наче санітар лісу. Вбиває хворих, мітить слабких. Проходить непомітним у здорових. І зайвий раз каже всім нам, ідіотам, які не слідкують за своїм здоров’ям: Люди, ви й тільки ви, можете собі зарадити. Жоден лікар не впорається з вашим життям без вас. Не жеріть все що під рукою, займайтеся спортом, діагностуйте себе регулярно, піклуйтеся про себе!

Кілька практичних порад всім допоки ще здоровим людям:


- сходіть до лікаря, проконсультуйтеся щодо обстеження
;

- здайте максимально широку палітру аналізів, зробіть УЗД внутрішніх органів, флюорографію та інші призначені процедури;


- слідкуйте за своїм режимом: намагайтеся висипатися, не беріть близько до серця всі стресові неважливі речі - інтерв'ю Зеленського, декларації Дубинського та офшори Порошенка. У вашій персональній боротьбі за власне здоров’я вони точно ні до чого;

- намагайтеся правильно харчуватися та вживати необхідні вітаміни та мікроелементи;

- маски, антисептики, рукавички та, мабуть, найголовніше в комплексі заходів — соціальна дистанція. Потурбуйтеся про себе та про тих хто поруч з вами у громаді. І шанси у COVID19 знизяться майже до нуля.

Як хворіти в сім’ї з трьох людей


Я захворів раніше за дружину. Ще навесні мав розмову з інфекціоністами, з лікарями та іншими добрими людьми з цього приводу. Понад усе запала фраза, яку мені сказала Уляна Супрун: "Самоізоляція в сім’ї означає те, що у квартирі є місце, до якого всі інші не мають прямого доступу і ти ніколи не перетинаєшся з хворим".

Через більше ніж пів року я згадував слова Уляни, коли запирався в кімнаті. В мене був свій посуд, у нас у квартирі є цілих два туалети, отже ми поділили і туалети й рух в коридорі. Дорожню розмітку не стали креслити, але рукавички та маски всередині квартири я носив. Попри те, як я себе при цьому дивно почував, такі міри безпеки дали свій ефект. Дружина захворіла набагато пізніше. Коли я вже почувався краще. І більш-менш міг дати собі раду.

Звісно, без підтримки близьких переносити хворобу, якщо вона протікає не в самій легкій формі дуже непросто. Мабуть, підтримка тих хто поруч, це один з найважливіших факторів одужання. Навіть при COVID19. Я розумію що говорю очевидні речі, але коли це проговорюєш вголос, іншим, можливо, не так вже й страшно буде опинитися в такій ситуації, якщо вони знають, що хтось буде поруч.

Звісно, ми маємо ще й малечу, яка носиться по всій хаті й не звертає увагу на заборони. Кілька разів Дарій проривав оборону і залітав до кімнати. Слава Богу, він ніяк не відреагував на вірус. Всі тести давали негативний результат, а єдине що було в нього так це кон'юнктивіт. Але, як я потім аналізував, скоріш за все все-таки саме через Дарчика, ми з дружиною могли й обмінятися вірусом. Але вже оглядаючись назад, можу чітко сказати — навіть у такому форматі ізоляція в сім’ї хоч і дуже некомфортний для побутового життя, але важливий та дієвий інструмент.

Кілька практичних порад:

- Оберіть місце у квартирі, де ви зможете провести 2 тижні.

- В ідеалі, це має бути окрема кімната, яку потрібно провітрювати, як і всю квартиру.

- Коридор, дверні ручки, ванну та туалет обробляйте після себе антисептиком.

- Користуйтеся рукавичками та масками навіть всередині квартири — менше крапельок з вірусом, менше шансів передати це комусь із близьких.

- Користуйтеся власним комплектом посуду.

- Їжте в окремому місці.

- Якщо у вас однокімнатна квартира, зробіть перестановку та виокремте для себе дальню частину кімнати, намагайтеся мінімізувати перебування близьких із вами в одному приміщенні впродовж максимального часу.

- Рушники, капці, одяг - все це має бути персоналізовано та навіть окремо відправлятися в прання, за потребою.

Скільки витратили на лікування

За весь час ми на сім’ю зробили 9 тестів - до хвороби, під час, та по закінченню. Купували ліки від нежиті, кашлю, антибіотики, супутні пігулки для підтримки організму, комплекс вітамінів (тут оригінальним бути важко — цинк, магній, д3, мікроелементи, вітамін С у великих дозах і багато того ж самого тільки в овочах, фруктах, рибі — краще про це вам розповість сімейний лікар), робили КТ, випили мільйон літрів води, уважніше ставилися до харчування… Я б сформулював загальний бюджет на все це десь в районі 20-22 тис. грн.

Загально, ми перехворіли дуже легко навіть у порівнянні із деякими моїми друзями. Тож, думаю, такий бюджет міг би бути ще меншим, якщо правильно заощаджувати, користуватися дешевшими діагностичними інструментами (КТ, аналізи). Але при середній важкості хвороби цінник може бути зовсім іншим. Важкий перебіг хвороби точно у кожного буде індивідуальним тому коментувати тут взагалі недоречно.

Щодо порад:

- Сімейний лікар.

- Мінімум самодіяльності та секретних протоколів лікування від вузького кола друзів-спеціалістів (вчорашніх профі по конституційній реформі, позавчорашніх по виборах акторів в Президенти України).

- Лабораторія, яка робить тести ПЦР за 990 грн.

- КТ по Києву у віддалених профільних цілодобових кабінетах, де можна записатися досить швидко (ми були на Лівобережці, були ще місця на Осокорках та в Голосієво).

Головний неприємний чинник

Мабуть, найнеприємніші речі в цьому всьому — це втома та неможливість працювати, мислити, включатися в якісь важливі мисленеві процеси, втрата мотивації до діяльності. Я таке щастя мав три доби повністю на старті і періодично впродовж наступних трьох тижнів. Розумію, що для деяких наших співгромадян це звичайний стан душі, але для тих, хто не звик у всьому звинувачувати масонів-євреїв-жінок-чоловіків-москалів-хохлів-губернаторів-президентів-політиків-сусідів прекрасний рецепт пару смішних серій не дуже серйозних серіалів на день, якісь старі улюблені книжки (якщо сили є читати) і дуже-дуже багато сну.

Як тепер ставлюся до масок

Ще краще. Намагаюся максимально демонструвати людям її на своєму обличчі. Якщо раніше обмежувався власною персоною, тепер намагаюся там де буваю говорити про це й іншим. З посмішкою, по доброму. Коли стою в черзі за кавою. Коли заходжу в банк. На касі в супермаркеті. Біля ліфта в садочку. В інших місцях. Про те, що важливо не тримати маску під підборіддям. Про те, що важливо прикривати ніс. Про те, що коли хворієш на COVID19 — набагато гірше ніж коли не хворієш. Про те, що у мене є старенький батько та брат після інфаркту. Про те, що інші мають право ще пожити на цьому світі.

Як тепер ставлюся до МОЗ

Як до надзвичайно важливої інституції в країні. В яку не мають право відправляти людей, в яких відсоток людяності менш як 101%, цінності відрізняються від цінностей свідомого українця майбутнього, а між власною душею та інтересами суспільства знаходяться власні інтереси. Мені надзвичайно шкода, що зірки не стали таким чином, що під час всього трешу очільником МОЗу не залишилася Уляна Супрун (впевнений, що вона, звісно, як людина, від цього тільки виграла. І навіть боюсь подумати що вона та її команда відчувають коли бачать весь цей ниций брєд з екранів ТВ та на сторінках можновладців у ФБ). Мені дуже соромно за всіх тих людей, яких називали міністрами охорони здоров’я за останній рік, за більшість спікерів від держави, які виступали на цю тему. І я розумію, що варто витратити час та енергію для того, щоб допомогти людям в нашій країні розібратися що від них, в тому числі, залежить, кого спроможні привести до таких важливих управлінських позицій актори, підприємці, олігархи, ведучі весіль, просто крадії, яких вони обирають до влади.

Денис Блощинский Денис Блощинский , глава правления Фундации социальных инноваций “Из страны в Украину”
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram