І місцеві вибори вже не за горами. 25 жовтня ми прийдемо на дільниці, щоб обрати місцевих депутатів та голів громад. Проте чи співпадають обіцянки з діями? Чи здійснюють чинні обранці на місцях політику із розвитку якісної інфраструктури у місті чи просто показують видимість діяльності напередодні виборів? Щоб знайти відповіді на ці питання, ми у Центрі спільних дій проаналізували дорожньо-транспортну політику обласних центрів, адже тут проживає найбільше людей.
Органи місцевого самоврядування мають виключні повноваження щодо формування та реалізації дорожньо-транспортної політики у місті. Тому саме вони повинні ефективно управляти та фінансувати все те, що знаходиться на балансі міст у цій сфері.
План чи пропав
Ідеї та бачення розвитку інфраструктури в обласних центрах України влада має закладати у міські комплексні цільові програми. Вони дозволяють структурувати проблеми або окремі аспекти у сфері за їхньою актуальністю і масштабом та поступово вирішувати їх з чітко визначеним фінансуванням. Фактично, це єдині формальні документи, за якими громадяни можуть відслідкувати рішення і дії влади та, що важливіше, результати від них.
За нашою методологією максимальну оцінку отримала лише цільова програма Запоріжжя. А у багатьох містах взагалі немає комплексних цільових програм у дорожньо-транспортній сфері. Йдеться про Житомир, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Одесу, Полтаву, Сєвєродонецьк, Ужгород, Харків, Черкаси, Чернівці та Чернігів. Можливо, вони і припадають пилом на полиці в якомусь з кабінетів міськвиконкому, але відкритого доступу до них громадяни не мають (особливо це стосується звітів про хід виконання програм).
Дороги на вагу золота
Що ж було з фінансуванням транспортної інфраструктури та дорожнього господарства у містах за останні кілька років? Як бачимо, у 2019 році найбільше грошей з міського бюджету для сфери виділяли Київ (15,3%), Запоріжжя (14,9%) та Харків (12,3%).
Фінансування показує масштаб залученості коштів з місцевих бюджетів для вирішення проблем у сфері. Але воно часто не говорить нам про те, чи ці проблеми були вирішені, тобто, чи дії влади були успішними. Тому далі подивимось, як саме органи місцевого самоврядування розпоряджалися фінансами платників податків і якого результату вони досягли за час свого урядування.
Ходити чи їздити?
Ми розрахували площу відремонтованої дороги і тротуарів у містах на одного жителя за 2017-2019 роки. Так, наприклад, мешканці Одеси (1,08 м²/1 особу) та Херсону (0,8 м²/1 особу) мали би ходити по рівних тротуарах без ям. Тут з ними ситуація одна з найкращих.
Водночас ситуація з дорогами тут одна з найгірших: в Одесі відремонтовано 0,27 м²/1 особу, а у Херсоні – 0,48 м². Для порівняння: у Полтаві – 2,9 м²/1 особу, Чернігові – 2,85 м², а Хмельницьку – 2,24 м². Останні лідирують серед усіх обласних центрів за площею відремонтованих доріг на одного мешканця.
Дороги, тротуари чи внутрішні двори: що ремонтувати?
Співвідношення фінансування ремонту конкретних типів покриття залежить не лише від наявних проблем у місті чи розмірів інфраструктури. Адже таких проблем може бути безліч, більшість з яких досить складно вирішити. Тому на дії місцевої влади також суттєво впливає рівень задоволення потреб своїх жителів. Чим більше груп інтересів задовольнить влада, тим більшу підтримку вона матиме на наступних виборах.
Якщо порівнювати 2017 та 2019 роки, то пріоритети щодо автомобільних доріг влада значно не змінювала: вони мають першість у всіх обласних центрах. Інша ситуація з тротуарами та міжквартальними проїздами (внутрішніми двориками будинків).
Здавалося, що тротуари мали би бути другим пріоритетом, оскільки найчастіше їх будують уздовж доріг і вони задовольняють більше груп інтересів. Але ні – у 2017 році лише у Львові і Кропивницькому тротуари були у пріоритеті після доріг. Всі інші міста більше грошей витрачали на міжквартальні проїзди.
Вже у 2019 році до Львова і Кропивницького додались також Чернівці, Вінниця та Чернігів: вони почали більше фінансувати ремонт тротуарів, аніж міжквартальних проїздів. Усі інші обласні центри залишились на своїх попередніх позиціях. Цікавим є те, що більшість міст розвивають свою дорожню інфраструктуру досить хаотично, різко змінюючи пріоритетність і масштаб ремонту різних покриттів щороку. Найгіршою у цьому є непослідовність влади.
Поточний чи капітальний ремонт
Капітально відремонтована дорога, швидше за все, відслужить свої 10 років при її належному використанні.
Поточно ж відремонтована дорога таких гарантій не дає навіть за дотримання всіх умов: її термін експлуатації значно менший – 5 років. Тому стратегічно для міста вигідніше більшою мірою вкладати кошти саме в капітальний ремонт дороги, для влади – в поточний (особливо перед виборами), адже це дає загальну картину великої площі відремонтованої дороги.
У 2019 році на капітальний ремонт доріг міста найбільше коштів витратила місцева влада Чернівців (88%), Кропивницького (76,5%) і Вінниці (75,5%). Порівняно з 2017 роком, частку на капітальний ремонт доріг суттєво збільшили лише Херсон (+45%), Чернівці (+27,8%) та Кропивницький (+22,5%).
Значні скорочення фінансування капітального ремонту доріг відбулись у Рівному (-43,3%), Івано-Франківську (-34,1%) та Луцьку (-31,7%). Ті, хто зменшили свої витрати на капітальний ремонт доріг у місті, “перекинули” ці кошти у поточний ремонт.
Чисті вулиці
Без дорожньо-транспортної техніки місту дуже складно прокладати нові дороги, ремонтувати старі, прибирати сніг або чистити вулиці. Найкраще технікою забезпечені Київ, Харків та Львів, найгірше – Миколаїв, Хмельницький та Вінниця.
Без розвиненої транспортної інфраструктури та якісних доріг чи тротуарів громадянам доволі важко бачити своє майбутнє у рідному місті. Справді, ця сфера має бути пріоритетною для майбутніх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Але не як засіб отримання влади через пусті обіцянки, а як конкретна мета, що має чіткий план її досягнення на наступні п’ять або більше років.
Збільшення видатків з бюджету на транспортну інфраструктуру та дорожнє господарство чи масштабний поточний ремонт доріг напередодні виборів не вирішує проблем міста. Натомість варто надати перевагу капітальному ремонту над поточним, суттєво знизити ціну ремонтних робіт, забезпечити рівномірну реконструкцію різних типів покриттів у місті. А що пропонують кандидати у вашому місті?
Автор – Костянтин Шокало, аналітик Центру спільних дій