Міністр енергетики і вугільної промисловості України, Міністр енергетики РФ та Єврокомісар з питань енергетики парафували протокол про так званий «зимовий пакет». Не зрозуміло хто і в який спосіб має підписувати його, адже, здається, усі, хто має підписувати контракт були присутні. Водночас, не можна не звернути увагу на низку обставин:
По-перше, всі сторони мають бути задоволені, оскільки кожний вважає, що добре виконав свою місію. Після довгих переговорів наш представник прийняв умови, які раніше оприлюднили РФ і ЄС, оскільки ніяких інших аргументів у нас не було.
По-друге, нам з гордістю повідомляють, що ЄК виділяє 500 млн доларів для придбання газу, щоб забезпечити європейців гарантованим транзитом. При цьому, не говориться про те, що мова йде за черговий кредит, який треба віддавати, та ще й з процентами.
По-третє, в найближчі місяці Україна буде знаходитися під жорстким контролем і Москви, і Брюсселю – у контексті транзиту російського газу. Раніше не траплялося ніколи так, щоб і Москва, і Брюссель були єдиними. Україні вдалося об’єднати Москву і Брюссель!
Але найважливішим є те, що офіційні і Київ, і Брюссель виявилися не готовими насправді сприйняти Росію як агресора. Обоє воліють торгувати, а не воювати. А санкції скоріше відіграють декоративну роль. У цьому контексті варто би співставити втрати від санкцій з прибутками. А вже тоді аналізувати хто насправді за партнерство, а хто за війну.