Це третій Голова НБУ з яким довелося працювати після призначення в Раду НБУ в жовтні 2016 року. Це були різні люди з різним рівнем управлінської культури і засобами організації управління в НБУ. Команда Гонтарєвої – Смолія – люди з низькою культурою корпоративного управління, більшість яких не мали досвіду роботи на рівні НБУ (дехто взагалі зав. відділом працював), вульгарні, які слухали тільки себе і милувались своєю «мудрістю». Дехто з членів правління взагалі міг на Конференції за участю членів Ради НБУ та міжнародних експертів прийти в шортах. Після зміни керівництва НБУ у 2014 році: члени Ради і секретаріату НБУ були звільнені, Рада НБУ не працювала майже 2 роки до 25 жовтня 2016 року! І це конституційний орган! Я щось не бачив тоді реакції певних структур та наших міжнародних «спостерігачів» фактично на свідоме блокування діяльності Конституційного органу, аналогічно теперішній на догану чиновникам, яких сама Рада НБУ і призначила! Я не бачу, що хтось з теперішніх палких захисників окремих горе–«реформаторів» задавався питанням - чому «банкопад» чи так зване «очищення банківської системи» здійснювався за відсутності Ради НБУ? І хто має нести політичну відповідальність за перешкоджання роботі Конституційного органу?; в 2014 році заступники Голови були звільнені всі; з 26 директорів департаментів на сьогодні «старих» залишилися тільки 4. І взагалі – хто має нести відповідальність за розвал держаної управлінської системи, ліквідацію кадрового резерву тощо в цей період?. Чисельність співробітників НБУ зменшилась з 12 тис до 5.5 тис. осіб. Кількість територіальних управлінь скорочено з 22 до 6 відділень. Ніхто в МФО ні в Європейський суд не звертався І трагедії не робив. Просто чесно виконував свою роботу і тихо мирно пішов. Хто хотів відновитися за рішенням суду - відновився (Борис Приходько). Деколи складалося враження, що за період 2014-2019 років по системі НБУ пройшлася орда, яка завдала непоправної шкоди як економіці так і країні в цілому. Хоча за авантюрні рішення по виведенню банків з ринку та звільнення, численні суди, в які втягнули НБУ колишні керманичі – приходиться платити коштами, які могли б бути перераховані до Державного бюджету.
В даний час, незважаючи на те, що Україна продовжує переживати один із найважчих періодів не тільки у своїй, але й у світовій історії, за короткий проміжок часу Національному банку під керівництвом Кирила Шевченка вдалося не лише зберегти макрофінансову стабільність, але й створити підґрунтя для поступового відновлення економічної активності в країні.
Забезпечено послідовність монетарної політики Національного банку. У вересні 2020 року Радою Національного банку були затверджені оновлені Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, якими була підтверджена незмінність пріоритетної інфляційної цілі Національного банку на рівні 5+/-1%, але й одночасно було забезпечено можливість Національному банку застосовувати гнучкість режиму інфляційного таргетування для підтримки економічного зростання.
Збережено справжню, а не формальну інституційну незалежність Національного банку та його політики. Свідченням цього є прийняття рішень з монетарної політики виходячи з балансу їх впливу на виконання основних цілей Національного банку – цінової та фінансової стабільності та економічного зростання – та збереження облікової ставки НБУ на історично найнижчому рівні – 6%.
Успішно продовжуються переговори з міжнародними партнерами України з питань фінансової підтримки економіки України для подолання наслідків коронакризи, зокрема Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Для координації виконання зобов’язань України 21 жовтня Урядом було створено міжвідомчу робочу групу з питань координації переговорного процесу з Міжнародним валютним фондом, до якої увійшли представники провідних міністерств та Національного банку.
Забезпечено стабільність на валютному ринку, завдяки професійній роботі Національного банку із підтримки балансу попиту та пропозиції на іноземну валюту та проведення валютних інтервенцій у період підвищеного тиску на обмінний курс гривні.
Упроваджуються міжнародні стандарти корпоративного управління в банківській системі та Національному банку. Наглядові ради державних банків успішно функціонують та сприяють підвищенню ефективності управління державною власністю у банківському секторі.
Створено сприятливі умови для цифрової трансформації банківського сектору, підвищення ефективності роботи банків та покращення споживчого досвіду їх клієнтів. Можливість інтеграції цифрових документів у бізнес-процеси в банках дозволить ефективно інтегрувати банківську систему України у концепцію «Цифрової держави».
Налагоджено активну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, що дозволяє вибудовувати довіру до політики центрального банку та банківської системи.
Пом’якшено вимоги до регулювання банківської діяльності, зокрема, в контексті оцінювання банками ризиків за кредитами, наданими економічним суб’єктам, які зазнали втрат внаслідок коронакризи. Це дозволило знизити тиск на капітал банків та забезпечити неперервність потоку кредитних ресурсів у реальний сектор економіки.
Активно зростає обсяг депозитів в банківській системі, що свідчить про довіру економічних суб’єктів до банків та національної валюти. Попри зниження депозитних ставок, обсяг гривневих депозитів в банківській системі, починаючи з липня, зріс на 6,9%.
Національний банк продовжує активно підтримувати реалізацію державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», за якою уповноваженими банками вже видано майже 11 млрд. гривень кредитів підприємствам малого та середнього бізнесу.
При цьому, ставки за новими корпоративними кредитами банків знаходяться на стійкому низхідному тренді, який відображає ефект від зниження облікової ставки Національного банку. З липня 2020 року середньозважена ставка за новими гривневими кредити корпоративним клієнтам знаходиться на однознаковому рівні та у вересні 2020 року була удвічі нижчою ніж попереднього року (8,9% проти 17,7%). Збереження послідовної політики Національного банку та макрофінансової стабільності дозволить продовжити позитивну тенденцію до здешевлення та підвищення доступності кредитних ресурсів для національної економіки.
Наведений перелік досягнень оновленого Національного банку за останній період не є виключним та продовжує зростати. Впевнений, послідовність політики Національного банку під керівництвом Кирила Шевченка у конструктивній взаємодії з професійною спільною та міжнародними партнерами дозволить вирішити найбільш нагальні питання розвитку вітчизняної банківської системи: активізація кредитування, врегулювання проблеми непрацюючих кредитів, підвищення конкурентоспроможності банківського сектору та його ролі в загальнодержавних економічних процесах.