У Європі ситуація була ще гірша. Для ринків Франції, Великої Британії, Бельгії, Австрії та Нідерландів обвал 12 березня став найсильнішим в історії, для Німеччини максимальним з 16 жовтня 1989 року. За перші чотири дні минулого тижня провідні європейські фондові ринки впали на 20-23% - це значно сильніше, ніж було в 2008 році. Сукупні статки 20-ти найбагатших людей світу за підсумками 12 березня зменшилася на 78 млрд. доларів.
Що відбувається? Падіння виробництва, розрив виробничо-логістичних ланцюжків, закриття кордонів через коронавірус. І все це ускладняється панікою. Відповідно реагують фондові ринки.
Модним стало порівнювати те, що відбувається зараз, зі світовою економічною кризою 2008 року. Переконаний, що чітких паралелей проводити не варто - причини того, що відбувається, різні, ймовірно, і наслідки теж будуть відрізнятися. Криза 2008 року почалася з фінансової сфери і тільки після цього торкнулася реальної економіки. Зараз навпаки - серйозні проблеми реальної економіки, виробництва та логістики дали старт турбулентності на фінансових ринках.
Що було причиною світової кризи 2008 року? В початку 2000-х років ціни на нерухомість в США зростали у середньому на 10% в рік завдяки тому, що в кінці 1990-х років були змінені правила видачі іпотечних кредитів. Стали з'являтися іпотечні брокери. На відміну від звичайних банків і агентств нерухомості ці організації ніким не регулювалися. Модель від самого початку була порочною. Схема її роботи полягала в наступному. Іпотечна компанія видавала кредити умовної тисячі покупців житла за дуже привабливою ставкою в 1-2% річних, яка підвищувалася до більш високої ставки через 1-3 роки. В умовах зростаючих економіки і ринку нерухомості всі новоспечені домовласники вчасно платили за кредити, ризик неплатежів був мінімальним. За кредитом в 300 тис. доларів під 2% річних і при відсутності першого платежу місячні виплати становили лише 500 доларів. Володіти житлом було дешевше, ніж його знімати. Потім іпотечна компанія повідомляла банку, наприклад, Lehman Brothers, що пакет з тисячі іпотечних кредитів є боргом на суму 300 млн. доларів. Інвестбанки набували боргів іпотечних агентств, здійснювали їх сек'юритизацію, перетворюючи в іпотечні облігації CDO. Далі ці CDO продавалися інвесторам, які в підсумку отримували частину доходу від виплат власників будинків (вони ж - позичальники). Оскільки процентні ставки (а також прибутковість облігацій) по всьому світу були низькими, а прибутковість CDO становила близько 7-8% річних, то попит на цей вид паперів був величезним. Рейтингові агентства Fitch, Moody's і Standard & Poor's давали рекомендації банкам Уолл-стріт як мінімізувати ризики CDO. Банки формували пакети облігацій, де кілька якісних іпотек поєднувалося з субстандартними. В результаті буму на ринку нерухомості США з 1997 по 2006 роки вартість середнього американського будинку зросла на 124%. З 2001 року по 2006 рік американці отримали близько 5 трлн. доларів кредитів на придбання нерухомості. Але всій цій пишності мав прийти неминучий кінець, який почався в США восени 2007 року з краху ринку CDO і обвалу цін на нерухомість, а за рік кинув світову економіку у кризу.
Про вплив китайського коронавіруса на світову економіку, я писав в січні і лютому, повторюватися не буду. Я не медик, не можу судити про адекватність обмежувальних заходів через вірус. Вважаю, в даній ситуації перестраховка може бути виправдана в плані найважливішого - здоров'я і життя людей. Але сам китайський коронавірус, обмежувальні заходи і паніка, що почалася через вірус ведуть до серйозних проблем у світовій економіці. В першу чергу, маю на увазі збої в постачаннях комплектуючих і готової продукції з Китаю, що вже почалися. Виробництво впало, відправка вантажів з Китаю критично скорочена. З урахуванням карантинних заходів в країнах ЄС, які щоденно посилюються, не за горами проблеми з поставками європейських комплектуючих і готової продукції. Недалеко до виснаження складських запасів. При цьому альтернативних джерел поставок комплектуючих немає - ніхто не міг припустити, що «світовий виробничо-складальний цех» в особі Китаю зупинить виробництво і поставки. Справа може піти по неприємної спіралі - через деякий час Китай буде готовий виробляти комплектуючі та продукцію в колишніх обсягах, але Європа і США вже скорегують свої виробничі плани в бік скорочення, в результаті чого попит на вироблене в КНР впаде, частина вже випущеної продукції не буде куплена. Що запустить черговий ланцюжок проблем.
Не виключені ускладнення в світовій фінансово-банківській сфері, а також спад інвестицій. Навіть маючи намір здійснити інвестиції в реальний сектор економіки технічно це складно - в умовах транспортної блокади логістика і постачання утруднені, а подекуди і зовсім неможливі. Припинення виконання комерційних договорів може призвести до паніки на рівні бізнесу.
Ви скажете, давайте мислити оптимістично і раціонально, все не так погано. Але хіба «колективне несвідоме», особливо при нинішньому новинному тлі, може бути раціональним? У наявності класична паніка і поки нічого з цим вдіяти не виходить. Людьми зараз рухає страх. Прошу приймати це як даність, нехай це і нікому не подобається.
Екстрене зниження облікової ставки ФРС на початку березня (як реакція на серію падінь фондових індексів на 5-7%) дало лише тимчасовий ефект. Через короткий час він був зведений нанівець потоком нових негативних новин про поширення вірусу і самообмеження в багатьох країнах, результатом чого стали події 12 березня. Так, в «п'ятницю 13-го» ринки продемонстрували непоганий технічний відскок - Dow Jones виріс на 9,3%, S&P 500 на 9,2%. Але це було відповіддю на вливання від ФРС в сумі 1,5 трлн. доларів (у вигляді операцій репо, за якими реципієнта доведеться здійснити зворотний викуп). Є підстави вважати, що позитивний ефект може не бути тривалим. Навіть, незважаючи на анонсовані щотижневі (протягом місяця) вливання від ФРС по 500 млрд. доларів. До речі, за підсумками минулого тижня американські фондові індекси в середньому втратили по 9%.
Паніку на світових фінансових ринках тільки лише заходами монетарного стимулювання зупинити навряд чи вдасться. ФРС, ЄЦБ, Центробанки Великобританії, Швейцарії та Японії не можуть запобігти зупинці роботи компаній, закриття кордонів і розрив логістичних ланцюжків. В ідеалі, необхідно знайти вакцину від коронавіруса, але це явно не компетенція провідних Центробанків світу.
Ще до появи коронавіруса впевненість бізнесу знижувалася через торгові війни між США і Китаєм, безладдя в Гонконзі, загострення відносин між США і Іраном. Невизначеність може вирости ще більше - в міру наближення президентських виборів в США. Бізнес просто не встигає знайти момент, щоб зробити перепочинок. Тому найближчим часом буде ще більш чутливим до негативних новин.
Я зовсім не збираюся наганяти страху. Просто хочу сказати вам, шановні читачі, що з усім цим нам доведеться жити - ринки ще певний час (буду чесний - не знаю скільки саме) будуть знаходитися в стані турбулентності.
А ще пропоную не забувати, що криза - це не тільки проблеми, а й можливості. У наступній статті планую написати про те, в якому стані економіка України підійшла до нинішнього моменту, які є проблеми, і які є можливості.