Канікули в засіданнях Верховної Ради України триватимуть до листопада (цілком ймовірно, що взагалі до весни 2016 року, виходячи з очікувань розпуску парламенту для забезпечення виконання Мінських домовленостей, хоча швидше взятих Петром Олексійовичем зобов’язань перед західними партнерами ухвалити законопроекти щодо статусу Донецької та Луганської областей, виборів на цих територіях, зміни до Конституції в новому форматі коаліції, сформованої з використанням адмінресурсу на місцях, оскільки чинний її склад у цих питаннях є нежиттєздатним), що дало можливість Уряду списувати провальну державницьку політику на бездіяльність законодавчої гілки влади. Так, Яценюк цього тижня зазначив, що державні компанії, які представляють стратегічний інтерес для держави, залишаться в державній власності. Решта має бути публічно продана на аукціонах для залучення іноземного інвестора, а отже, збільшення кількості робочих місць, підвищення економіки і надання соціального пакету працівникам цих компаній.
Водночас він наголосив, що відбувається зволікання в питанні приватизації. Уряд, за його словами, був змушений продовжити план приватизації об'єктів на 2016 рік, адже парламент вкотре не підтримав позицію Кабінету Міністрів щодо запровадження прозорої, чесної і конкурентної приватизації.
«Чому Парламент вже протягом останніх практично 12 місяців не підтримує позицію Уряду щодо необхідності прозорої і ефективної приватизації? Далі хочуть сидіти на потоках державних компаній? Сподіваюся, що ми нарешті знайдемо більшість в Парламенті».
Варто зауважити, що висунення та призначення Яценюка очільником Кабінету Міністрів України, здійснювала сьогоднішня коаліція, більшість у якій належить об’єднаним на місцевих виборах фракціям Народного Фронту та БПП, тобто тим, які формально підручні Арсенію Петровичу. Тому питання швидше в тому, чому він, маючи змогу впливати на депутатів власної фракції та демократичну коаліцію, не забезпечує прийняття необхідних для держави нормативних актів. І при цьому вже можна двічі подивитись, хто з представників його фракції хоче сидіти на «потоках», а можливо ці його слова є просто роздумами вголос?)))
Тим не менше, передвиборча риторика все частіше лунатиме з уст публічних людей, до цього щонайменше на місяць потрібно звикати, а винною, крайньою в питаннях економічної катастрофи в Україні буде, за звичним правилом, невістка.
У питаннях приватизації та не тільки відзначилось цього тижня й Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Взагалі об’єднання «Самопоміч», схоже, формує чудовий імідж для свого представника в Уряді, який очолює згадане вище міністерство. До нього формально наразі завдяки активній роботі прес-служби складно висунути якісь претензії, він відсікає всі можливі закиди, пасуючи м’яч на частину поля колег. Тому як на місцевих, так і на всеукраїнських виборах об’єднання вже може обмежитися гаслами: «Ми навели лад в Мінагропром, наведемо і в країні». Це доволі просто робити, коли весь експортний потенціал країни зосереджено саме на сільському господарстві, виручка від якого в іноземній валюті дозволяє умовно забезпечувати прийнятний платіжний баланс. Стратегічно правильне рішення щодо квоти на портфелі було прийняте цією політичною силою при формуванні коаліції. Разом з тим вони винесли уроки й від попередників зі «Свободи».
Отже, чим балувало Мінагропром цього тижня:
1. «Больовою точкою у системі АПК є державні підприємства, кількість яких – найбільша серед інших відомств – майже 500. Впродовж року ми крок за кроком здійснюємо декриміналізацію системи державних підприємств. Принципова і незмінна позиція – міністерство не повинно бути аграрним квазіхолдингом, який управляє сотнями ДП», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Загальна вартість зловживань була оцінена в 12 млрд грн. Серед найбільших:
ПАТ «ДПЗКУ» – 4,340 млрд.
ПАТ «Аграрний фонд» – 2,6 млрд грн.
ДСБУ «Аграрний фонд» – 1,4 млрд грн.
ДП «Укрспирт» – 3 млрд грн.
НАК «Украгролізинг» – 800 млн грн.
Для притягнення винних до відповідальності та відшкодування збитків Міністерство спрямувало до правоохоронних органів понад 100 звернень. Наразі усі вони – на етапі досудового слідства.
Цією фразою, а також проведеними аудитами і ревізіями зазначених вище підприємств усі попередні зловживання віднесено на адресу попередників, а відшкодування збитків для держави – на адресу правоохоронців, яких не так і багато, з ким можна пов’язувати – всього-на-всього з БПП та прем’єр-міністром України.
Ініціатива міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка щодо негайної передачі всіх підвідомчих ДП на приватизацію – найкоротший шлях до подолання корупції.
Фонд держмайна як спеціальний орган управління державною власністю зі штатом у понад 3000 людей і мережею регіональних відділень впорається з цим завданням швидше й ефективніше.
Про це заявив заступник керівника робочої групи з питань приватизації держпідприємств Мінагрополітики, радник міністра Олексій Зубрицький.
Такі повідомлення перекинули питання приватизації підприємств АПК у сферу відання відомства, що очолює Білоус, який (о диво!) пов’язаний та близький до Арсенія Петровича.
Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко підписав накази про звільнення трьох директорів ДП та ще сімом виніс догани. Відповідні рішення були прийняті за невиконання планів щодо підготовки підвідомчих об’єктів до приватизації.
За наказами Олексія Павленка, звільнено директора ДП «Проектноконструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» Расяка М. М., директора ДП «Черкаський консервний комбінат» Божка А. М. та директора ДП «Дніпровське» Терещенко Б. О.
Також догани винесені семи директорам дежпідприємств. Зокрема, керівникам Державного насінницького сільськогосппідприємства «Вирівське» Сахну О. П., ДП «Олександрівський шовкорадгосп» Мельничуку В. М., ДП «Криворізьке «Райагропроменерго» Фербею О. І., ДП «Волинська станція луківництва» Щесюку О. В., ДП «Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві» Моркляку В. М. та ДП «Волинське обласне сільськогосподарське виробниче підприємство по племінній справі у тваринництві» Шухі В. І.
«Державні підприємства – це розплідник корупції в аграрній галузі. Єдиним виходом із ситуації є прозора й швидка приватизація. Сьогодні приватизацію саботують навіть деякі керівники наших держпідприємств. За невиконання планів щодо підготовки об’єктів до приватизації сьогодні я підписав накази про звільнення та винесення доган. Причому це стосується керівників, які були обрані через конкурс або нещодавно призначені. Ми тримаємо ситуацію на контролі, здійснюються перевірки. За саботаж приватизації будуть прийматись негайні кадрові рішення», – наголосив Олексій Павленко.
Ще й у межах повноважень покарав винних, от молодець. Таким чином, на вибори політична сила, яку Павленко представляє в Уряді, виходить майже безгрішною, як немовля.
Тепер повернімося до теми управління тими державними підприємствами, які в тому числі є складовими Великої приватизації.
Так, цього тижня Номінаційний комітет при Уряді не зміг обрати гідного кандидата на пост генерального директора енергогенеруючої компанії «Центренерго».
Про це повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. «Допізна розглядали кандидатів на CEO «Центренерго». Гідних кандидатів не знайшли. Знову. На конкурси подаються нинішні керівники, колишні, і директори інших держкомпаній. Їх-то ми й не хочемо! Замкнуте коло. Де нові обличчя?», – додав Абромавичус.
Нагадаємо, що 6 жовтня 2015 року Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств, що працює при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, розглянув кандидатів на посаду керівників державних компаній «Укрспецекспорт» та «Укрспирт» і не підтримав жодної з кандидатур через низьку кваліфікацію претендентів. Комітет рекомендуватиме призначити повторні конкурси у цих компаніях.
«Кандидати не змогли переконати нас, що готові управляти цими підприємствами. Низька якість претендентів – це проблема, і вирішити її можливо лише змінивши застарілу систему оплати праці керівників. Ми направимо листа до Прем'єр-Міністра України з проханням підтримати запропоновану мною постанову й негайно впровадити ринкову систему зарплат, щоб на керівні посади в держкомпаніях прийшли професійні управлінці з приватного сектору. Після зміни системи ми публічно оголосимо про розмір та умови оплати праці, щоб і учасники повторного конкурсу, і громадськість знали, яку зарплату отримуватимуть керівники, і що від них очікується за ці гроші», – зазначив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.
На сьогодні завдяки роботі Комітету з призначень було визначено нових керівників чотирьох державних компаній: ПАТ «Укргазбанк», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта», та «Державної продовольчо-зернової компанії».
Тривають конкурси на посади керівників іще дев’яти важливих для економіки підприємств, а саме: ПАТ «Центренерго», ДП «Регіональні Електричні мережі», ДП «Укрінтеренерго», Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького, ДП «Антонов», ДП НЕК «Укренерго», ПАТ «Укртранснафта», УДППЗ «Укрпошта», ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
Теж доволі цікава позиція. Якщо розмір винагороди керівнику «Укрнафти», публічно оприлюднений, за підрахунками перевищить $ 2 млн у рік, то кроки зі зміни конкурсних умов потрібно було здійснювати заздалегідь, а не імітувати протягом року проведення конкурсів, аби потім говорити, що люди, чомусь, не мають бажання йти на відповідальну роботу в підприємства з обсягом валового доходу, який перевищує сотні мільйонів, а іноді й мільярди гривень, з зарплатнею в декілька тисяч доларів на місяць.
Смішно.
Потрібно було, аби минув рік, і тільки по завершенні цього терміна виникло розуміння, що, не переглянувши умови праці, держава фактично сама створює корупційні передумови для кандидатів. Як і більшість процесів у країні, цей відбувається виключно заради процесу.
Разом з тим це питання належить до компетенції Уряду, а значить гальмом приватизації є не тільки парламент.
Декілька слів щодо інфляції, макроекономіки, курсу гривні та зовнішніх зобов’язань України
Цього тижня за відсутності начебто об’єктивних причин гривня як на міжбанку, так і на готівковому ринках почала знижуватися.
Цілком ймовірно, що, з-поміж іншого, на неї тиснуть поновлені виплати гарантованих сум вкладникам «Дельта банку», однак є і ряд інших факторів, більш довготривалі.
По-перше (і це те, про що ми зазначали минулого тижня), місія МВФ покинула Україну та перенесла строк вирішення питання про надання чергового траншу фінансової допомоги на невизначений строк, а це мінус $ 1,7 млрд для міжнародних резервів на кінець року. Ймовірно, Парламент не запрацює цього року, і, відповідно, пакети законопроектів, спрямованих на реформування країни, які вимагає МВФ (Податкова реформа, бюджет, реформа соціальної та пенсійної сфер, Конституційні зміни), ухвалені не будуть.
Це один сигнал для ринку.
Інший сигнал надходить ззовні, і він не менш важливий. Це риторика президента Російської Федерації, який цього тижня зазначив:
«Мені не дуже зрозуміла логіка дій наших партнерів, тому що всі добре знають, що Росія бере по лінії МВФ участь у кредитуванні України. Наш внесок у зусилля МВФ продовжується, ми не зупиняємо допомогу Україні по лінії фонду… Ми давно вже отримали право вимагати виплату цього боргу раніше грудня, маючи на увазі, що наступили умови відповідно до нашого контракту з надання цього кредиту, але ми не робили цього саме для того, щоб не ставити наших українських партнерів в скрутне становище і не посилювати їх і без того складну ситуацію в економіці. Але гроші наші нехай повернуть».
«Так чому МВФ не хоче додати Україні ці три мільярди, щоб вона могла розплатитися? Мені здається легше піти по такому шляху: додати Україні три мільярди, щоб вона могла розплатитися, і всі були задоволені, працювали в спокійному режимі».
Якщо пригадуєте, ще декілька тижнів тому Міністр фінансів, прем’єр-міністр України відкидали можливість виплати боргу РФ, оскільки запевняли нас у тому, що це комерційний, а не державний борг, і що ця позиція з МВФ погоджена.
Що ж цього тижня заявив Заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб?
«Резерви Національного банку 13 мільярдів. До кінця року план – 18 мільярдів доларів. Новини про російський борг сьогодні всі читали? Всі прочитали. Можливо мінус 3 мільярди, можливо – ні», – сказав Сологуб.
Про що свідчать ці слова? А про те, що від’їзд МВФ із України, відтермінування моменту розгляду питання про надання чергового траншу кредиту вже не те, що наштовхує, а красномовно свідчить, що Україна втрачає підтримку європейських партнерів. Сьогоднішнім властителям не вірять.
На підтвердження цього, у поєднанні з першим питанням нашого тижневика, свідчать висловлювання російського лідера, яких раніше ми не відстежували. У них він акцентовано говорить про те, що ця влада, яка є в Україні, не здатна бути ефективною, і довіряти їй не можна.
«Нет никакой альтернативы минским соглашениям. Но все время говорить о том, что Россия должна их исполнить, это становится несерьезно, не смешно, просто нелепо», – заявил Путин.
«Там много проблем, но подавляющее большинство из них не лежит в нашей компетенции. Наши коллеги в Европе и США это видят или не видят? Я думаю, видят. У меня есть основания полагать, что точно видят, но им неудобно говорить, что сегодняшние власти в Киеве не в состоянии эту проблему решить».
А тепер повернімось до питання макроекономіки та курсу гривні.
18 планових мільярдів міжнародних резервів – утопія. Відповідно, норматив забезпечення трьох місяців імпорту, визначений МВФ, не виконується – як наслідок, за відсутності зовнішніх вливань тиск на гривню зростатиме.
Додайте до цього ще $ 3 млрд, які необхідно сплатити РФ – загалом 9–10 млрд на кінець року і повний провал виконання програми співпраці на стадіях як макроекономічної ситуації, так і реформування державного сектору економіки.
Тим не менше, НБУ не втрачає оптимізму в оновлених статистичних відомостях, зазначаючи, що обсяг монетарної бази зменшився на 2,3 % (з початку року – на 3,6 %) – до 321,2 млрд грн, готівки поза банками – на 1,9 % (із початку року на 4,2 %) – до 271,1 млрд грн.
Обсяг грошової маси у вересні підвищився на 1,7 % (з початку року на 0,8 %) – до 964,7 млрд грн, що відбулося за рахунок зростання залишків на рахунках юридичних осіб у національній валюті на 5,5 % (з початку року на 12,8 %) – до 191,7 млрд грн та на рахунках фізичних осіб у національній валюті на 1,2 % (із початку року зменшення на 10,2 %) – до 176,0 млрд грн.
У цьому немає нічого дивного – «Публічний аудит» у попередніх публікаціях зазначав, що наприкінці липня Національний банк виніс на громадське обговорення проект постанови «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» зі строком проведення до 25.08.15, яким пропонується зменшити максимальну суму готівкових розрахунків утричі, тобто, до рівня 50 тис. грн між фізичними особами з підприємствами (підприємцями) протягом дня за товари (роботи, послуги); 50 тис. грн – між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.
В обґрунтуванні проекту НБУ зазначає про такі очікувані результати: «… заходи, що спрямовані на обмеження готівкових розрахунків, спричинять поступову легалізацію доходів і, відповідно, сприятимуть зменшенню тіньової економіки». Крім цього, відповідні заходи передбачені Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020, яка схвалена Національною радою реформ 15 травня 2015 року, а також програмою співпраці з МВФ.
Однією з основних тенденцій є максимальний розвиток в Україні систем безготівкових розрахунків, які в 2020 році повинні зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18 % (відносно ВВП) до 12 %. Рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі, який зараз становить 1,2 %, має підвищитися як мінімум до 30 %.
Так, до кінця 2016 року Національний банк України має розробити та втілити в життя концепцію політики готівкового обігу, спрямовану на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій із готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового шляхом забезпечення доступу до ринку міжнародних систем інтернет-розрахунків, а також створення умов щодо збільшення безготівкових розрахунків через впровадження інноваційних платіжних продуктів та розвитку електронних платежів.
Таким чином, обсяг готівки, а відповідно і монетарної бази, скорочуватиметься протягом найближчих трьох років (за певними винятками), які можуть бути пов’язані зі значними обсягами платежів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Поряд з цим, повертаючись до питання тиску на платіжний баланс, міжнародні резерви та цінність гривні, ми віднайшли інші відомості, для порівняння.
Так, протягом вересня 2015 року обсяг операцій із безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив $ 12 066,2 млн.
Протягом вересня 2014 року обсяг операцій із безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив $ 15 312,9 млн.
Протягом вересня 2013 року обсяг операцій із безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив $ 49 108,2 млн.
Таким чином, ці цифри красномовно демонструють, за рахунок чого забезпечується платіжний баланс, – виключно за рахунок обмежень, які діють на міжбанківському валютному ринку для імпортерів та експортерів. А скорочення обсягу операцій ще й свідчить про катастрофічний спад ділової та підприємницької активності.
Ще один показник, яким хизується Нацбанк, – обсяг операцій із готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж іноземної валюти за гривні в доларовому еквіваленті). Протягом вересня 2015 року становив $ 262,1 млн, обсяг валюти, купленої банками в населення, – $ 214.5 млн; обсяг валюти, проданої населенню, – $ 47,6 млн.
Протягом вересня 2014 року цей показник становив $ 817,0 млн, у тому числі: обсяг валюти, купленої банками в населення, – $ 276,2 млн; обсяг валюти, проданої населенню, – $ 540,8 млн.
Протягом вересня 2013 року становив $ 3,5 млрд, у тому числі: обсяг валюти, купленої банками в населення, – $ 1,411 млрд; обсяг валюти, проданої населенню, – $ 2,1 млрд.
Цей показник відображає динаміку фінансового забезпечення населення, яке вкладало заощадження в іноземну валюту, а тепер вимушене для прожиття її продавати. Крім цього, розрив у сумах дає приблизне уявлення про те, який обсяг операцій з валютою, у порівнянні навіть з минулим роком, перейшов на чорний ринок.
При всьому урядовці не втрачають почуття гумору, говорячи про те, що вони очікують зростання ВВП вже в цьому році. Так, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус заявив: «Невелике зростання ВВП вже в IV кварталі намічається. З чого б йому знижуватися? Курс буде залишатися стабільним».
Не знаємо, якими вихідними даними володіє пан Айварас, але після провалення конкурсів на призначення керівників основних державних підприємств до його закликів та оптимістичних прогнозів варто ставитеся виважено.
Декілька слів про бюджетний процес
Начальник управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталія Хоцянівська повідомила, що станом на 1 вересня рівень розрахунків населення за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води становить 115,9 %, а заборгованість населення за ці послуги – 4 млрд 700 млн гривень.
У зв’язку з чим, вона закликала регіони не збавляти темп розрахунків і максимально ефективно налагодити роботу в областях з оформлення та надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, а також зауважила, що регіони мають активніше долучатися до освоєння коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що постачалися населенню: «Загальна сума виділеної субвенції складає 5 млрд. 600 млн. гривень. Заборгованість з різниці в тарифах, яка виникла на підприємствах станом на 1 липня цього року, включена до розподілу субвенції по регіонах».
Ця пані явно не в курсі, за рахунок чого накопичуються ці кошти на рахунках спецфонду, і що їх надходження сьогодні напряму залежить від стану погашення податкової заборгованості цих же підприємств-виробників комунальних послуг, чи дивідендів та часток прибутку державних підприємств. Факт у тому, що поки цієї суми в повному обсязі немає, а накопичиться вона по мірі розрахунків.
Хоча водночас, мабуть, і розуміє, тому активно й закликає працювати в питанні оформлення субсидій, оскільки саме за рахунок завищених тарифів підприємства-надавачі послуг і погашатимуть свою заборгованість, а в подальшому отримають ці кошти як бюджетні субвенції.
Приємно розуміти, що гроші українців пустять по колу, і вони закриють як бюджетну заборгованість, так і заборгованість монополістів перед бюджетом.
Цього тижня радник міністра економрозвитку і торгівлі з питань туризму Олексій Євченко, готуючи населення до Податкового кодексу та одного з добре забутих нововведень, підготував інфографіку щодо потенційного розміщення гральних закладів на території України.
Наводимо карту – просто для того, щоб населення знало, де потенційно мають шанси розвиватися українські Лас-Вегаси, особливо усмішку викликає наявність у цій графіці території АР Крим.