Отже, хоча на вулиці лише квітень 2015-го, рік фактично списаний чиновниками як безнадійний – це факт. Поряд з цим, Уряд в одні уста з МВФ прогнозує зростання економіки України за підсумками 2016 року на рівні 2% за інфляції у 10,6%.
Слід розуміти, що це зростання буде кількісним стосовно показника ВВП за підсумками 2015 року (прогнозований спад ВВП у цьому році – 5–7%), тобто реального росту економіки не буде, розраховуємо тільки на те, що вона почне виходити зі спаду, не більше.
Тепер на прикладі тез представників різних державних інституцій простежимо, за рахунок чого очікувати на це маловтішне, але все таки зростання.
Адміністрація Президента України
Ціна робочого тижня – 8,5 млн грн
«Ринок землі в Україні повинен з'явитися достатньо швидко – мораторій може бути знятий вже з 1 січня 2016 року. Про це в інтерв’ю сказав глава Адміністрації президента України Борис Ложкін.
«Землі в світі багато. Від Росії до Аргентини є багато місць, де землю можна купити абсолютно вільно у великих кількостях. В Україні не всі розуміють, що ми лише одні з гравців, у яких безліч конкурентів на цьому ринку», – додав глава Адміністрації президента.
У цьому ж інтерв’ю Ложкін зазначає, що «Укрспирт» разом із 1300 об’єктами повинні бути приватизовані найближчим часом. Для цього ВРУ має проголосувати законодавчі зміни, виключивши ці об’єкти з переліку тих, що не підлягають приватизації. «Чиновники не повинні приходити на роботу в міністерство і управляти компаніями. Це місце розплодження корупції».
Національний банк України
«Буквально вчора в Національний банк приходив інвестор із пропозицією купити банк. Інвестори приходять в Україну, у тому числі і в банківський сектор. В аграрний сектор, у хімічну промисловість», – додав директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ.
Аналіз:
Адміністрація Президента України та Національний банк України формально є непов’язаними відомствами, однак із їх слів можна зробити висновки щодо джерел зростання економіки та тенденцій розвитку України. Вихід бачиться тільки один: продати все.
Як можна говорити про приватизацію підприємства «Укрспирт» (при тому, що за даними Мінрегіону, що українці за 9 місяців 2014 року випили і викурили товарів на понад 40 млрд грн), що має бути бюджетонаповнюючим? Коли 1300 підприємств, які мали для держави стратегічне значення, стали непотрібними? Якщо питання в тому, що чиновники, приходять на роботу управляти підприємствами, то його потрібно адресувати очільникам Міністерств, а причину насамперед бачити в неналежній організації роботи Уряду.
Якщо керівник ДП зацікавлений в тому, щоб очолюване ним підприємство отримувало офіційний прибуток, не було збитковим, він управлятиме ним ефективно, а якщо на посади керівників призначаються особи, які хочуть розікрасти те, що до них не встигли попередники, то, звісно, підприємство будь-якої галузі буде збитковим.
Ріст ВВП вбачається за рахунок аграрного сектору, який розглядається як ринок, наділений ліквідним ресурсом, який можна продати, а саме – землею.
Так, вона продається в інших країнах – хто сперечається з цим? Тобто, голова Адміністрації Президента хоче нас переконати, що в нашому національному багатстві немає нічого особливого? Насправді це не зовсім так, оскільки та ж Аргентина розташована на іншій півкулі, тому для європейських фермерів та інвесторів доцільніше та раціональніше інвестувати та купувати те, що перебуває поруч, бо знімаються питання з логістикою.
До цього додайте родючість ґрунту, лідируючі місця України серед експортерів сільськогосподарської продукції вже сьогодні, дешеву робочу силу, потенціал ринку, вдале географічне розміщення з виходами на основні морські, автомобільні та залізнично-дорожні транспортні артерії; зв’язок між Європою та Азією.
Тому насправді українська земля цінна та викликає інтерес інвесторів недаремно і для того, щоб вона стала товаром, не потрібно особливо напружуватись.
Повернімось до питання ресурсів України.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Ціна робочого тижня – 1 млн грн
Нещодавно представники НКРЕКП та НАК «Нафтогаз України» в повний голос говорили про скорочення обсягів видобутку газу національних родовищ.
Поряд з цим приємною, з одного боку, є новина про те, що інвестор ТОВ «ЗахідНадраСервіс», вклавши понад 50 млн грн в Крехівське родовище у Львівській області, виявило поклади природного газу, які добуватимуться протягом найближчих 10 років, окупить інвестиції за 5 років шляхом продажу газу промисловим споживачам по 7 тис. грн.
Однак чи вплине це на тарифи на населення? Ні. Чому? Все просто – інвестор продаватиме газ промисловим споживачам за тарифами, визначеними НКРЕКП.
Питання: чому ПАТ «Укргазвидобування», НАК «Нафтогаз України» не розвивають власне добування? Чому розробка потенційно прибуткових родовищ здійснюється приватними компаніями, які за половину строку експлуатації на 100 % окуповують всі свої затрати, а наступні 5 років отримують прибуток, який в декілька разів перевищує інвестиції. Відповідь проста – державна політика у цій сфері не зацікавлена та не будується в інтересів населення. Проте й комерційного ефекту від неї у вигляді наповнення бюджету немає.
Звісно, це бізнес – комерційне підприємство має працювати для отримання прибутку, але не потрібно розповідати людям про те, що в Україні немає газу. Він є, просто віддається комерційним структурам, а населення повинне платити ринковий тариф, прирівняний до імпорту. Тоді навіщо нам державне управління газовим монополістом? Його, судячи з усього, також скоро не буде, оскільки високою ймовірністю є ліквідація НАКу після подолання його дефіциту та погашення боргів. Відтак інші його структурні підрозділи будуть частково приватизовані, і тоді населення забутде про те, що є газ український і імпортний.
До цього нас готують вже сьогодні: Ви отримуєте просто газ, платіть єдину ціну, і крапка. Все б нічого, але хочеться побачити, якими будуть показники наповнення бюджету за даними підприємствами за результатами року, наскільки вони підвищаться порівняно з минулорічними, якщо їх виручка збільшиться за рахунок підняття тарифів для населення на 200 %.
Кабінет Міністрів України
Ціна робочого тижня — 4,9 млн грн
У середу на засіданні Уряду розглядалось питання балансу газу на 2015 рік: «За два роки ми фактично скорочуємо споживання природного газу на 10 мільярдів кубічних метрів. Тобто загальний обсяг споживання буде 40 мільярдів кубічних метрів газу», – наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні Уряду в середу, 15 квітня.
Частково зменшення споживання газу, пов’язане з російською військовою агресією, що вплинула на промислові підприємства-споживачі газу: «Друга частина – це зменшення споживання газу населенням країни».
Арсеній Яценюк наголосив, що енергоефективність і зменшення споживання енергетичних ресурсів є «завданням для країни в цілому».
«Починалося все з 500 доларів за тисячу кубічних метрів газу, потім було 350, сьогодні ціна – вже 250 доларів за тисячу кубічних метрів газу, яку ми можемо купувати в тому числі й у північного сусіда», – наголосив Арсеній Яценюк.
Аналіз:
Всі фактори, про які говорить Арсеній Петрович, існували і в 2014 році, але на прогнозний баланс, прийнятий з прогнозом тільки на 1 місяць до закінчення року (нагадуємо, прогнозний баланс на 2014 рік прийнято в листопаді 2014 року). Куди ці 10 млрд кубів поділись у 2014 році? На чиї потреби пішли? Питання ціноутворення взагалі не варто відносити на власну користь, приписуючи тенденції світових ринків енергоресурсів до власних досягнень.
Міністр соціальної політики
Ціна робочого тижня – 1, 7 млн грн
Міністр соціальної політики України Павло Розенко наголошує на необхідності невідкладного реформування системи пільг.
«Реформа системи пільг – непростий процес, це зміна пострадянської психології людей. Але ми повинні оптимізувати систему соцзахисту, щоби знайти додаткові кошти, які спрямувати, в першу чергу, на підвищення заробітних плат. Бо з заробітними платами в Україні справді катастрофа. Люди мають отримувати високі зарплати і пенсії, а не подачки від держави у вигляді пільг», – підсумував Міністр соціальної політики.
Аналіз:
Однозначно твереза та розумна думка – поділяємо й підтримуємо. Коли? Де програма, строки реалізації? При прогнозних макроекономічних показниках на 2015–2016 роки реалізація цього гасла, якщо і планується Урядом, то ніяк не в короткостроковій перспективі, в ідеалі – в середньостроковій, а це близько 5 років. Втім за ідею – респект.
Тарифи на житлово-комунальні послуги
Кабінет Міністрів України
Ціна робочого тижня — 4,9 млн грн
«Вимагаю від Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, «Нафтогазу» і Міністерства енергетики і вугільної промисловості України – поясніть людям, як формуються тарифи», – наголосив Прем’єр-міністр України. «Виходьте до людей і говоріть. Вам разом зі мною вже втрачати нічого. Ми не маємо права втратити країну. Хтось бореться за владу – я борюся за Україну, за державу і за кожного українця».
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк звернувся до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг встановлювати штраф підприємствам теплокомуненерго за невідключення опалення та неефективне використання газу:
Аналіз:
Якби Арсеній Петрович мав таке бажання, потрібно було не звертатись перед камерами та представниками мас-медіа до ТЕС про розгляд питання припинення опалювального сезону завчасно (до речі, свого часу саме Уряд, очолюваний А.П. Яценюком, прийняв постанову №74 від 02.03.15, продовживши опалювальний сезон на 1 місяць до 1 травня), а прийняти відповідне рішення на засідання КМУ та належним чином контролювати стан його виконання, а не зараз говорити про накладення штрафів.
Якщо витрати на опалення не потраплять до платіжних документів, то за рахунок кого чи чого буде компенсовано вартість витрат на надання відповідних послуг? Із Державного бюджету? Популізм чистої води.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Ціна робочого тижня — 13,4 млн грн
Приведення вартості житлово-комунальних послуг до економічно обґрунтованого рівня необхідно здійснювати одночасно з запровадженням політики енергозбереження та енергоефективності, а також підвищувати рівень надання таких послуг населенню.
Про це сказала начальник Управління економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Наталія Хоцянівська.
Аналіз:
Начебто все правильно, але запропонований на минулому тижні механізм кредитування через державні банки несе ті ризики, про які ми вже зазначали, а саме: якщо взяв кредит на суму понад 50 000 грн, субсидія не призначається.
Нібито й виконуєш ініціативи Уряду, зберігаєш енергію, але отримуєш відмову від субсидіювання.
Незважаючи на те, що всі говорять про енергозбереження, відповідна програма з конкретними та чіткими пропозиціями відсутня. Фінансування виділене виключне на кредитування в межах 20–30 % від вартості предмета – решту тіла кредиту та відсотки має сплачувати населення.
Разом з тим ця ж представниця Мінрегіонрозвитку дозволила собі доволі небезпечні висловлювання:
Українці витрачають на спиртне та цигарки значно більше, ніж на оплату комунальних послуг.
Про це заявила чиновниця з Мінрегіонбуду Наталія Хоцянівська в ході круглого столу у середу.
«Я за 9 місяців взяла статистичні дані по кількості витрат населення на спиртні напої, пиво і тютюнові вироби. Шановні, ми 43 мільярди гривень випили і викурили, а сплатили за комунальні послуги – 36 мільярдів. І розповідаємо про те, що у нас є підстави не платити за комунальні послуги», – заявила Хоцянівська.
Аналіз
Тут багато можна і потрібно сказати насамперед про те, що такі речі взагалі чиновнику порівнювати недоречно, оскільки вони можуть дорости до абсурду – наприклад, до порівняння сум, витрачених на продукти харчування і комунальні послуги.
Вона також пояснила, що існує великий розрив між офіційно задекларованими та реальними доходами населення.
Для ілюстрації вона навела дані, що при задекларованих показниках у 811 мільярдів доходів населення лише в роздрібній торгівлі українці витратили 903 мільярди.
«Є невідповідність, навіть порівнюючи тільки роздрібну торгівлю. А населення ж несе витрати і на медичне обслуговування, і на громадське харчування, і на транспорт. Тут виникає досить великий розрив між офіційними доходами і витратами», – додала Хоцянівська.
Ось ми і підійшли до основного меседжу виступу цієї пані. Уряд обґрунтовує у своїй уяві проблему оплати підвищених тарифів думкою про те, що в закромах в населення сховано статки, які повинні працювати на країну та хочуть їх такими методами вилучити. Не розуміючи того, що ці збереження 80 % населення відкладали на стратегічні цілі, пов’язані з покращенням умов життя. Проте нам пропонують за кровно зароблені кошти дотувати державу, яка в один момент вирішила, що Україна – це Європа, але тільки в аспекті цін.
НБУ
Глава НБУ заявила, що відповідальність за девальвацію лежить насамперед на накопичених десятиріччями дисбалансах, воєнному конфлікті, митниці, яка пропускає нелегальний імпорт, податковій, яка не бачить проблем трансферного ціноутворення та судовій системі, яка покриває нелегальний бізнес із легалізації доходів.
Аналіз:
У випадку з пані Гонтаревою, хто тільки не був винен у девальвації – це й попередники, і населення, яке «дивним» чином реагувало на знецінення гривні тощо. Цього разу названі ті відомства та інституції, роботу яких необхідно було налагоджувати. У першу чергу на цьому, до речі, наголошував МВФ, але обвинувачення на неналежну роботу ДФС (в структуру якої входить і митниця), прозвучали не в каденцію пана Білоуса, а після його відсторонення.
Понад рік ДФС плила за інерцією? Фактично голова НБУ дала оцінку діяльності органів вже після революції та засвідчила стан їх реформування, результатів від яких нуль.
- 15.04.2015 відбувся черговий процентний тендер із рефінансування банків, за результатами якого задоволено заявки 2-х банків в сумі 274,5 млн грн за середньозваженою процентною ставкою у розмірі 30,01 % річних.
- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримав від Національного банку України стабілізаційний кредит у розмірі 1 220 млн грн терміном на два роки.
Разом – 1,5 млрд грн. Невже такий значний відтік депозитів із «Приватбанку»?
Європейський банк реконструкції і розвитку розглядає можливість входження в капітал двох українських банків – приватного і державного.
Національний банк зобов'язав «Укрексімбанк» вжити заходів щодо реструктуризації єврооблігацій.
Про це йдеться у постанові № 249 від 14 квітня 2015 року «Про заходи щодо забезпечення АТ "Укрексімбанк" вчинення правочинів стосовно зміни умов запозичень за зовнішніми борговими зобов’язаннями».
Державний «Укрексімбанк» у рамках реструктуризації має намір відстрочити погашення євробондів на 750 млн доларів з терміном обігу до 27 квітня 2015 року на термін не більше ніж 10 років, без зміни умов виплати відсотків і без списання суми основного боргу.
Аналіз:
Ще два тижні тому Міністр фінансів України повідомляла про те, що вживає активних дій до реструктуризації боргових зобов’язань державних банків та державних монополістів, а вже цього тижня НБУ покладає ці обов’язки виключно на керівництво банку, при чому звертає увагу на те, що часу для вжиття відповідних заходів залишилось менше двох тижнів. При цьому вже обговорюються негативні для інвестора варіанти, якщо такого рішення прийнято не буде. Про що це свідчить? Про те, що фактично дефолт «Укрексімбанку» неминучий. Поряд з цим, якщо співставити два повідомлення, то цілком ймовірно, що його буде докапіталізовано за рахунок ЄБРР, оскільки визнання неплатоспроможним банку, основним акціонером якого є Держава, рівнозначне визнанню її самої неплатоспроможною, а наслідки нам всім вже змальовували урядовці – обмеження інвестицій і т. д. Крім цього, за правилами МВФ, фонд не може кредитувати держави, які не погашають свої зобов’язання або визнають дефолт. Зважаючи на те, що нам не повідомляють про реструктуризацію урядових боргових зобов’язань, натомість лякають намірами не визначати борги часів Януковича (правда, правових підстав не уточнюють), перспектив на реструктуризацію мало.
Профіцит зовнішньої торгівлі товарами України за підсумками січня–лютого 2015 року становив 106,7 млн доларів.
Згідно з даними, за січень-лютий 2015 року експорт товарів становив 5973,1 млн доларів, імпорт – 5866,4 млн доларів.
Аналіз:
У цьому випадку взагалі говорити про покращення макроекономічної ситуації не доводиться.
Причини:
— обмеження на міжбанку для імпортерів та експортерів;
— збідніння населення, наслідком якого є погіршення купівельної спроможності населення імпортних товарів; немає необхідності імпортувати товар, який не куплять;
— зростання імпорту с/г продукції внаслідок знаття обмежень.
Обмеження імпорту природного газу протягом першого кварталу, причиною чого була тепла зима, відбір газу з ПГС.
Натомість як у 2-му, так і в 3-му кварталах, коли почнеться закачування газу в ПГС, платіжний баланс знову стане від’ємним. Крім цього, така статистика не враховує транші МВФ та погашення зобов’язань протягом березня–квітня.