Власне, приємно бачити, що офіційні особи НБУ почали реально дивитись на ті процеси, які відбуваються в економіці країни. Зокрема, припинили оперувати утопічними, популістичними та відірваними від життя поняттями, на кшталт 12,9 грн/1 $ як економічно обґрунтований прогноз на 2015 рік, який необхідно закладати в Державний бюджет. Станом на сьогодні (хоча минуло не більше 2-х тижнів із моменту оприлюднення таких повідомлень) йдеться про те, щоби втримати курс принаймні на рівні 16-ти грн. При чому, ці повідомлення більше схожі на благання, ніж на жорстку руку регулятора.
На жаль, НБУ, за традицією, відстає на один крок від реального життя, оскільки на «чорному ринку» американський долар вже більше тижня тримається вище позначки в 17 грн/1$.
Не витримує критики зовсім інший аспект діяльності регулятора, який можна розглянути в розрізі вищевказаного повідомленням.
Так, коли вся країна та фахівці протягом вересня-жовтня 2014 року говорили, що заморожений курс на рівні 12,95 грн/$, є не те, що економічно обґрунтованим чи зваженим, а стовідсотково штучним та ручним, нас запевняли у зворотньому.
Тільки за офіційними даними, НБУ на підтримку цього курсу протягом вересня-жовтня 2014 року було витрачено понад $2 млрд із міжнародних резервів. Чи були виправдані такі заходи? Як показав час, ні. Чи сприяли вони покращенню в житті країни? Ні (можливо, окремих осіб). Чи стабілізувався курс? Аж ніяк.
Для чого ж тоді було «протринькано» $ 2 млрд? Відповідь прозаїчна: цікаво було б подивитися на розподіл мандатів у новообраному парламенті, якби станом на кінець жовтня курс гривні знизився до 16 грн/1$.
Як казав Леонід Макарович, «маємо те, що маємо». А маємо ми всі шанси Новий 2015-й рік зустріти з гривнею, яка знецінилася в 2, 5 рази.
Своїми діями та неефективним управлінськими рішеннями НБУ демонструє повну неспроможність впливати на монетарну ситуацію в Україні.
Незважаючи на всі запевнення про контрольованість ситуації, засобів для цього стає все менше — пропорційно скороченню обсягів золотовалютних резервів НБУ.