Зокрема, з 1 січня 2015 року прожитковий мінімум встановлено в таких розмірах:
• на одну особу – 1176 грн;
• для працездатних осіб – 1218 грн;
• осіб, які втратили працездатність – 949 грн.
В той же час, за даними Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум станом на листопад 2014 року становив:
• на одну особу – 1455 грн;
• для працездатних осіб – 1529 грн;
• для осіб, які втратили працездатність, – 1160 грн.
Навіть за цими явно заниженими даними різниця між фактичною та закладеною у бюджет вартістю наборів товарів і послуг, мінімально необхідних людині для виживання, складає 279 грн, 311 грн та 211 грн.
Відповідно до закону «Про бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати не збільшується до грудня та становить:
– у місячному розмірі – 1218 грн (близько 63 €);
– у погодинному розмірі: з 1 січня – 7,29 грн (0,37 €).
За даними Євростату, мінімальна зарплата в 2015 році:
Франція – 1430 €; Греція – 684 €; Польща – 408 €; Латвія – 320 €.
У погодинному розмірі:
Франція – 9,61 €; Греція – 4 €; Польща – 1,93 €; Латвія – 1,83 €.
Чомусь наші очільники вирішили, що найдешевша робоча сила, то є велика конкурентна перевага України в Європі.
Такий підхід до встановлення розмірів основних державних соціальних стандартів не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти, що проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності, створює ризики подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є єдиним джерелом існування.
Проте, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України має вживати заходи щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечувати соціальний захист громадян.
Видатки Держбюджету до Пенсійного фонду у 2015 році складають майже 81 млрд. грн, з яких дотація на виплату пенсій 62 млрд. грн. та 19 млрд. грн. – покриття дефіциту коштів ПФ.
Розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки – 852 грн., що є меншим за розмір мінімальної заробітної плати на 366 грн. Подібно до банди Януковича-Азарова, уряд Яценюка і після Революції Гідності продовжує порушувати Закон України «Про оплату праці», згідно з яким оклад працівників І-го тарифного розряду ЄТС має бути більшим за мінімальну зарплату.
Це призводить до штучного заниження розмірів заробітної плати для майже 4 млн. працівників бюджетної сфери. Щомісяця кожному бюджетнику уряд недоплачуватиме більш ніж 366 грн. А кваліфікованим вчителям, лікарям – по 1000-1500 грн.
Продовжується й надалі практика застосування віртуального показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», що фактично нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству і протиправно обмежує розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
В бюджеті на 2015 рік знову не передбачено жодної копійки на компенсацію втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР, навіть на виплату допомоги родині по смерті вкладника.
Урядом не виконані положення Коаліційної Угоди щодо затвердження бюджетів фондів соціального страхування разом з Державним бюджетом України.
Прикінцевими положеннями закону «Про Державний бюджет на 2015 рік» установлено, що «Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2015 рік».
В той же час, згідно з ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» «індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка» (за висновками експертів споживча інфляція в період з 1.12.2013 по 1.12.2015 може становити 38,1%).
Крім того прикінцевими положеннями закону про Держбюджет обмежується дія окремих статей 43 соціальних законів, зокрема встановлено обмеження розмірів оплати праці та законодавчо гарантованих соціальних виплат {ці ж обмеження продубльовані у змінах до Бюджетного кодексу №79-VII (колишній законопроект 1557) та в антисоціальному законі № 76-VIII (законопроект 1577)}. А саме, виплати здійснюються «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Відсутність фінансових ресурсів може призвести до скасування пільг, виплат і компенсацій мільйонам громадян. При тому, що звуження прав і свобод громадянина на забезпечення достатнього життєвого рівня є порушення статей 22, 46, 48 та 50 Конституції України.
Це може призвести до масових судових позовів та рішень, у тому числі Європейського суду з прав людини…