Майдан-2015 – найбільший страх Партії Регіонів

Для того, щоб ефективно відстоювати власні інтереси, Євромайдан має зрозуміти логіку дій провладної партії. Священний обов’язок кожного протестувальника – зупинитися на хвилину та спробувати «вдягнути» на себе особистість Януковича чи Азарова, збагнути реальні мотиви їхньої діяльності.

Фото: Макс Левин

Зрозуміло, що розгін Євромайдану беркутом - це провокація. Якби її не було, то інтерес населення до переговорів про асоціацію з Європейським Союзом мав би незабаром значно знизиться, а протестувальники - розійтися по домівках.

До того ж, події в ніч на 30 листопада – не єдиний випадок «дивної поведінки» представників влади. Серед відеороликів на youtube можна легко знайти докази того, що штурм Адміністрації Президента був, здебільшого, театралізованою постановою. Цікавим також виглядає й епізод з поваленням пам’ятника Леніну на очах представників міліції, яка жодним чином не втрутилася у перебіг подій. Всі вищеперераховані дії уряду, включно із відверто зухвалими відеозверненнями Президента та Прем’єра до мітингувальників, вочевидь сприяли зростанню протестних настроїв серед українців.

Для того, щоб отримати цілісну картину ситуації, необхідно врахувати три факти. По-перше, Європейський Союз і США визнають, що Янукович - легітимно обраний Президент. Добитися його імпічменту наразі важко, майже неможливо. По-друге, Віктор Федорович цілком може здобути перемогу на виборах у 2015-му році завдяки підтримці (читай «байдужості до фальсифікацій») серед населення південно-східних регіонів України. По-третє, Західний Світ дав чітко зрозуміти діючій українській владі, якою буде його реакція у разі прямого порушення Президентом України конституційних та міжнародних прав людини. Якщо врахувати ту обставину, що Путін навряд чи палає бажанням захищати Януковича, а ВВП Росії за 2012 рік становить $2.5 трлн. проти $16 трлн. ВВП Європейського Союзу та $15.6 трлн. ВВП Сполучених Штатів, то Партії Регіонів вигідно дотримуватися чинного законодавства. Якщо біло-сині спробують узурпувати владу цієї зими – вони приречені на поразку.

Спробуємо окреслити, на основі наведених вище даних, гіпотетичну стратегію, яку наразі впроваджує у життя Партія Регіонів. Найбільшою загрозою для них є Майдан-2015, тому призначення провокації із розгоном Євромайдану швидше за все є таким:

• оцінити протестний потенціал України;

• виявити потенційних неформальних лідерів Майдану-2015;

• спровокувати учасників Євромайдану на імпульсивні дії, які викличуть обурення серед населення південно-східних регіонів України;

• максимально виснажити усіх потенційних активістів Майдану-2015;

• продемонструвати роз'єднаність та неорганізованість опозиційних партій з метою викликати почуття зневіри у протестувальників.

Якщо провладна партія дійсно дотримується цієї стратегічної лінії, то ми маємо вшанувати її завбачливість та розуміння подій 2005-2010 років, внаслідок яких Янукович опинився у кріслі Президента. Біло-сині прийшли до влади тоді, коли люди розчарувалися у лідерах помаранчевої революції та, внаслідок цього, перестали захищати свої ідеали.

Але Партія Регіонів недооцінила два фактори: нашу кмітливість та силу волі. Цей чудовий план має один суттєвий недолік – ми вже знаємо про нього і готові до такого варіанту перебігу подій.

Чи варто нам зараз полишити Євромайдан? Ні! Ми зробимо це лише тоді, коли лідери опозиції офіційно оголосять завершення акції. Сотні людей сьогодні звершують подвиги, які коштуватимуть їм здоров’я чи кар'єри. Машиніст потягу червоної гілки київського метро через внутрішній зв'язок агітує пасажирів підтримати мітингувальників на Майдані. Курсанти Внутрішніх військ кидають свої щити. Кожна бійка з беркутом закінчується для десятків активістів серйозними травмами. Ці люди роблять героїчні вчинки, віддають усі свої сили протесту. У найближчі декілька років вони навряд чи зможуть зробити це знову.

Ми, активісти Євромайдану, вимагаємо від лідерів опозиції реалістичного, послідовного та зрозумілого плану дій. Ми вимагаємо припинити політичний самопіар. Ми хочемо почути від них, якою саме вони бачать стратегію усунення режиму Януковича. Які у цієї стратегії шанси на успішне втілення? Що ми можемо зробити зараз? Що нам потрібно зробити до 2015-го року? Ми, активісти Євромайдану, хочемо почути відповідь на ці запитання.

Чого боїться Партія Регіонів понад усе? Майдану-2015. Що є найголовнішим пріоритетом нашої протестної дії? Втілити їхній страх у життя!

 

Чи має Євромайдан-2013 сенс? Так! Це наше тренування. Тренування перед справжнім Майданом. Майданом, якого ще не бачила історія України.

Александр Жуленков Александр Жуленков , Экономист-теоретик, философ
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram