Якщо брати дані другого типу, то правляча партія Громадянська платформа виглядає беззаперечним лідером. За неї збираються голосувати близько 40% тих, хто хто заявляє, що точно піде до виборчих урн. Найближчий переслідувач ГП – опозиційному Праву і справедливості обіцяють близько 30%. Союз демократичних лівих сил (польська партія влади початку 2000-х) отримує в опитуваннях близько 15%, а Польська народна партія (офіційний представник селян) – на 5%, що поки ставить партію на межі прохідного бар'єру (5%).
Якщо ж подивитися на розподіл симпатій серед усіх опитаних (незалежно, від того, чи вони збираються іти голосувати), то різниця між Громадянською платформою і ПіС — менша 2 пукнтів (ГП — 30%, а ПіС — близько 28%). Решта “призових” учасників перегонів — Союз демократичних лівих сил і Польська народна партія отримали б близько 16% і 9%. Деякі шанси є і зареєстрованої врешті офіційно партіїї Польща — найважливіша (Polska jest najważniejsza), яку заснували вигнанці із ПіС. Партія поки має близько 2,5% відсотки.
Всі ці дані, а також той факт, що рейтинги Громадянської платформи потрошку знижуються, дають ПіС надію виграти парламентську кампанію 2011.
В ПіС добре запам'ятали урок із попередніх виборів. Попередня загальнопольська виборча кампанія – до органів місцевого самоврядування минулого листопада відзначилась, окрім іншого, соціологічним скандалом.
Результати голосування зразу для двох партій – головних опозиціонерів Права і Справедливості і “молодших” братів в нинішній парламентській коаліції Польської народної партії виявились значно вищими, ніж прогнози соціологів. Обидві партії – і ПіС і ПНП отримали майже на 10% більше голосів, ніж їм обіцяли дані соцопитувань. (23% і 16% проти обіцяних 13% і 7% ).
“Постраждалі” звинуватили соціологів в свідомій неякісній роботі і співучасті в маніпуляціях. Цю історію регулярно згадують в коментарях і досі. Відповідно, зараз дані опитувань сприймаються в першу чергу як сигнал до активних дій.
На руку ПіС явно зіграють плани ГП змінити параметри пенсійної системи. Всупереч запереченням її творців, уряд збирається зменшити внески на накопичувальні рахунки в відкритих пенсійних фондах із 7,5% до 2% від зарплати. “Вивільнені” гроші уряд збирається витратити на “проїдання”, якщо використати знайомий українцям термін — направити їх на поточні видатки (в тому числі — виплати пенсій громадянам, якій вийшли на пенсії за старими солідарними схемами), і тим самим зменшити дані поточного дефіциту бюджету. Більшість поляків цю ідею не підтримує. При цьому головним критиком цих змін на сьогодні є колишній віце-прем'єр Лєшек Бальцеровіч, авторитет якого в Польщі надзвичайно високий.
ПіС, тим часом, знаходить свої точки для адекватної критики уряду — в рейтингах Світового банку Doing Business позиції Польщі ненайкращі (70 загальне місце, 121 місце в рейтингу сплати податків, 113 в рейтингу процедур для початку бізнес діяльності і 164 в рейтингу процедур по видачі дозволів на будівництво).